На початку поточного року на сайті з електронними петиціями Київської міської адміністрації з'явилося нескромне звернення скромного жителя столиці щодо повернення в комунальну власність Києва «повного майнового та технологічного комплексу «Київенерго».
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПоматросив і кинув
Відповідна петиція вже практично набрала необхідну для розгляду кількість голосів, а столичні чиновники наввипередки заявляють про свою готовність до повернення. Ось тільки проблема в тому, що за вже майже минулі 16 років експлуатації, зазначені в угоді, комерційна структура так і не спромоглася виконати взяті на себе зобов'язання з модернізації основних фондів, що приносять їй помітні прибутки.
Справедливості заради потрібно відзначити, що спочатку ремонти начебто і проводилися. Особливо там, де прокладені ще в 70-80 роках зношені мережі «не витримували натиску». Однак в останні кілька років модернізація мереж стихла. В результаті, ми маємо ситуацію, коли більше двох з половиною тисяч кілометрів труб зносилися на 65%. Саме ці виснажені ресурси і планується повернути місту.
Чиновники на марші
До речі, про те, що Київ не буде подовжувати відповідний контракт про управління тепловими мережами з ПАТ «Київенерго», столичний мер Віталій Кличко заявляв ще в кінці осені минулого року. Основною причиною тоді значилося те, що компанія не підтримує їх в належному стані. Рішення проблеми тоді розпливчасто вирішили шукати чи то в передачі тепломереж в муніципальне управління, то чи в залученні міжнародних операторів, яких збиралися «внагрузку» зобов'язати провести модернізацію активу, забезпечити енергоефективність і знизити виробничі витрати.
Через чотири місяці (в кінці березня 2017 року) заступник голови КМДА Петро Пантелєєв нагадав про раніше озвучені плани свого шефа і повідомив, що контракт з нинішнім постачальником тепла та світла в квартири киян як і раніше не збираються продовжувати, але розірвуть його на половину опалювального сезону пізніше, мотивуючи відповідне рішення тим, що негоже «міняти коней на переправі». Щоправда, кому саме потім відійдуть відповідні активи, поки не зрозуміло. Відомо тільки, що на час «перехідного періоду» ними буде завідувати муніципальне підприємство Київтеплоенерго.
Ідею повернення комунальної власності киянам підтримує і директор Інституту міста Олександр Сергієнко. При цьому, за його словами, це питання жодним чином не стосується безпосередньо компанії Київенерго.
«Київенерго - це лише комп'ютери, столи і люди. Грубо кажучи, це керуюча компанія і вона не має відношення до активів, які перебували у власності міста. Всі ТЕЦ, насосні станції, котельні та тепломережі - належать місту. І моя принципова позиція полягає в тому, що їх необхідно повернути киянам» - пояснює Сергієнко.
«... Три портсигари вітчизняних, куртка замшева ... Три»
І хоч ім'я того, кому відійде, ймовірно, ще дуже навіть ласий шматочок комунальної власності поки не відомо, можна попередньо поговорити про обсяги цього активу. Відповідно до угоди від 2001 року, столиця передала в управління компанії завод «Енергія», дві теплоелектроцентралі (ТЕЦ-5, ТЕЦ-6), чотири станції теплопостачання, 178 котелень і 2559 теплопунктів, а також 2 644,806 км тепломереж.
За словами Олександра Сергієнка, це добро, скоріш за все ще може потягнути на кілька мільярдів: «Кілька років тому нинішній глава наглядової ради Київенерго Іван Плачков, який тоді ще не займав цієї посади і не був пов'язаний зі структурами Ріната Ахметова, оцінював вартість активів, що перебувають під контролем Київенерго, в 2 мільярди доларів. Яку цифру назвуть зараз, я, звичайно, не знаю, але думаю, що питання пошуку інвестора не довго буде залишатися відкритим».
Юридичні тонкощі
От тільки біда в тому, що насправді, що з цього чималого списку активів як і раніше перебуває в безпосередній власності міста, зі 100% вірогідністю не може відповісти ніхто. Тим паче не зрозуміло, хто і як відповідає за його стан і збереження.
«Щодо договору, потрібно сказати, що у всіх реєстрах він значиться, але у відкритому доступі його немає. Так що ознайомитися з ним - можливість не для кожного охочого. Однак, по всьому видно, що складений він був, як мінімум, безграмотно, а, як максимум, на користь ДТЕК.
Взяти хоча б той цікавий і небезпечний момент, який говорить про те, що міські тепломережі знаходяться в «спільному користуванні» у Київенерго і міста. Уже на цьому етапі, у приватної компанії можуть виникнути закономірні аргументи щодо розподілу функціональних обов'язків з модернізації всієї інфраструктури міського теплопостачання. Так що, я передбачаю, що опір з їх боку може бути дуже суттєвим, а юристам КМДА - буде чим зайнятися. Відповідно, в якому вигляді ми отримаємо тепломережі і чи змусять кияни приватну компанію провести обіцяну модернізацію - буде залежати в першу чергу від майстерності юридичного відділу міськадміністрації» - говорить Сергієнко.
