Известная украинская писательница Лариса Ницой объяснила, почему артисты студии "Квартал 95" должны выступать на украинском языке. Об этом Ницой сообщила в ответ на заявление Евгения Кошевого.

Украинская писательница убеждена, что артисты студии "Квартал 95" обязаны перейти на государственный язык для того, чтобы люди, которые смотрят их шоу, могли легко общаться на украинском.

"В нашей стране публичное пространство должно быть украинским. Я не спорю, что Кошевой может с близкими и друзьями общаться на том языке, на котором он привык. Но выходя на экран он должен переключаться на государственный", - уверена Ницой.

Писательница считает, что благодаря выступлениям на украинском языке люди, которые смотрят их, быстрее адаптируются к другому языку общения.

Популярные статьи сейчас
"Нафтогаз" дал 9 дней: что нужно сделать даже если газ не потребляете Долгов не обобраться, если забудете об этом: украинцам напомнили о важной процедуре 3G в Украине больше не будет: к чему готовят мобильные операторы Перевод с карты на карту будут жестко контролировать: как могут заблокировать карту
Показать еще

"Все выступления и фильмы, придуманные студией «Квартал 95″, необходимо делать на государственном языке. Таким образом украинский станет популярным и простые люди, которые смотрят все эти выступления, легко будут переходить на украинский язык в публичном пространстве", - заявляет Ницой.

При этом писательница отмечает, что в стране пошла волна украинизации и люди массово переходят на государственный язык. Однако медиапространство и телевизор, в частности, остаются русскоязычными. Для того, чтобы это исправить, "нужно подхватить волну".

Недавно в сеть попала запись с украинского культурного фестиваля, который проходит в Стремигороде Житомирской области. Видео стало доступным благодаря посту Ларисы Ницой, который она опубликовала на своей странице в Facebook.

К посту Ницой также решила добавить свои впечатления и эмоции, которые она получила, пребывая на мероприятии.
Как можно заметить, Ницой получила массу удовольствия от пребывания на фестивале.

Пам’ятаєте, у мережах гуляло відео, як на фестивалі в московії жерли блини з лопати і запивали бояришником? Наш фестиваль. Українська глибинка. Фестиваль льону. Стремигород. Житомирщина. Може, якщо в нас війна, ще й влада чухається, і умови для народу несприятливі, то той народ обідраний, обпитий, матюкливий? Нічого подібного. Навколо український дух. Українські усміхнені люди. Чисті, охайні, хто в модному одязі, хто в етно. Поруч причепурені виховані діти. - Др-др-др, - проїздить два хлопчики на великому іграшковому авто. Один за кермом, другий позаду сидить у кузові. - Стій, димить! - гукає малий, що за кермом. Зупиняється, відкидає капота. Другий малий, що сидів позаду, підхоплюється, підбігає до капота, хазяйновито махає над ним руками, вдає, що ремонтує. - Все нормально, - каже колезі за кермом. Обоє закривають капота, умощуються в машині, їдуть далі. Майбутні господарі землі. У дорослих свої розмови. - О, кума! А що це ви так пізно? – радісно вигукує чоловік до жінки, що йде назустріч. - Та де пізно? Трохи опоздала. - Не опоздала, а запізнилася! – багатозначно піднімає чоловік пальця. Збоку, від сусіднього прилавка: - Та які рублі, ви що смієтеся? Ми ж не в москві, слава тобі, Господи. Повз поважно пройшла ромська родина: мама, тато і діточки навколо, чистенькі, святкові. У вишиванках. Розмовляють українською. Вперше таке бачу )). Уздовж рушники і вишиванки. Меди і сири. Сувеніри і техніка. Одяг і поробки. Столи прогинаються від страв. Навколо щебечуть українською діти. Лунає українська музика. Ведучий зі сцени жартує українською. Нагороджують українських льонарів. Насолоду людям дарують українські гурти. Вміло поєднав рок з етно київський гурт "Тарута". Звучить сучасно і по-українськи глибинно. Поруч неймовірна виставка – баранці та козенята з соломи у звичний зріст. Магічно притягують до себе. Люди товчуться, не відходять. Дітей не відтягти. Поруч майстриня розповідає, як вплітала в солому руни. І така енергетика від того всього. Читаю, що то виставка Лесі Колосенко. Питаю: - Ви, випадково, не Леся Колосенко? - Леся, - відповідає. – А ви випадково не Лариса Ніцой? - Лариса, - сміюся у відповідь. І нумо обніматися. Поруч власник сироварні «Поліський хутір» підходить. Віталій. Ми вже з чоловіком купили в нього сирів - неперевершена смакота. Коли протягує ще одного сирного м’ячика. - Візьміть, пані Ларисо, дякую, що ви з ними на телебаченні воюєте. Ще люди підтяглися, упізнали, дякують. І таке тепло від тих людей. Так затишно серед них. Ніби до рідної забутої хати повернулася. Фестиваль льону 4 роки тому організував місцевий аграрій. Каже: «Захотілося чогось духовного». Хочу побачити цього «духовного» господарника. Назустріч іде елегантно вбрана, красива, стильна, доглянута жінка. Представляють: «Ірина Костюшко». Оце аграрій?! Я в раю. Беріть собі на замітку, українці. Наступного року у вересні фестиваль льону на Житомирщині. Подумалося, а скільки ще отаких маленьких фестивалів по всій Україні, де НАШЕ, рідне. Якби я була міністерством культури, всі наші фестивалі облікувала б. Уклала б сайт з описом, виставила фото-відео, та графік, коли що в кого відбувається. Щоб українці знали куди їздити, щоб пізнавали один одного, щоб браталися. До речі, якщо українці в глибинці при несприятливих умовах отакі, то уявляєте, які ми будемо за сприятливих умов. УЯВЛЯЄТЕ?! ))) Розумію, чому нас північний сусід ненавидить.

Posted by Larysa Nitsoi on Tuesday, 18 September 2018

Напомним, Ницой получила массу удовольствия и сняла это на видео. Писательница поделилась впечатлениями после пребывания на колоритном фестивале.

Как сообщал "Знай. ua", Ницой странным образом озвучила свою главную мечту. Писательница рассказала о постоянных встречах с переселенцами.

Также "Знай. ua" писал, что на Донбассе хотят "запретить" русский язык. Прокуратура Донецкой области требует отменить решение, вынесенное областной радой, согласно которому русский язык считается региональным.