Попри трагічність, жертви та кров, Майдан 2013-2014 років став яскравим проявом народної творчості та креативності українців. Тут зародилися образи, символи та архетипи, які вже увійшли в підручники історії нарівні з державною символікою.

Криваві кадри з центра Києва наприкінці лютого 2014-го вражали своєю монументальністю, фаталізмом і впертістю, що межувала з ірраціональністю. У технологічному 21 столітті весь світ побачив – неможливо перемогти людей з бутафорськими дерев'яними щитами, якщо вони об'єднані спільною ідеєю, пише Українська Правда.

Революція Гідності, фото: pravda.com.ua
Революція Гідності, фото: pravda.com.ua

Починаючись, як Євромайдан наприкінці листопада 2013 року, подія переросла в Революцію Гідності. У шосту річницю масових розстрілів у центрі столиці українцям розповіли, хто придумав терміни "Небесна Сотня", "Революція Гідності" і як впроваджували в культурний код Майдану та України лемківську пісню "Плине кача".

Зараз в Україні з'явилися вулиці, проспекти, площі, сквери, названі на честь Небесної Сотні. А в липні 2014-го Верховна Рада затвердила орден на честь загиблих. Вважається, що фразеологізм "Небесна Сотня" є народною творчістю. Однак, серед активістів Майдану гуляє менш відома версія: за словосполученням "Небесна Сотня" стоїть народна поетеса Тетяна Домашенко.

Популярні новини зараз
Тимофія Півзимника 4 лютого: не виносьте сміття, радійте снігу та не забудьте про 7 свічок Десять років в'язниці та 50 тисяч гривень штрафу: найжорсткіші покарання, які можуть заробити українські водії Українцям можуть анулювати вже видані повістки: у яких випадках це можливо П'яний мобік із "ДНР" показав, за що він бореться з українцями насправді: "Це брат солямба"
Показати ще

Революція Гідності, фото: pravda.com.ua
Революція Гідності, фото: pravda.com.ua

Тетяна Домашенко живе під Києвом, а родом з Полтавщини. Має кілька дипломів: філолога, викладача християнської етики, агронома і навіть магістра державного управління. На Майдан поетеса, за її словами, почала ходити від самого початку – з 21 листопада 2013 року. Зі сцени в центрі Києва Домашенко виступала кілька разів - читала патріотичні вірші.

Як стверджує Тетяна Домашенко, фраза "Небесна Сотня" вирвалася мимоволі вдень 21 лютого, коли на Майдані прощалися із загиблими: "Я стою спереду, біля решітки коло сцени. Дивлюсь у небо, а там – зграя голубів. Боже, кажу, та це ж – Небесна Сотня!". За словами поетеси, люди відразу підхопили цей образ.

Тетяна Домашенко, фото: pravda.com.ua
Тетяна Домашенко, фото: pravda.com.ua

Словосполучення "Революція Гідності" зі сцени перед великою аудиторією вперше пролунало 8 грудня 2013 року. Його озвучив Олег Тягнибок. Проте автором терміну був інший "свободівець" – Юрій Сиротюк. Протести, які почалися в Києві у листопаді, майже відразу отримали назву "Євромайдан" і відповідний хештег в соцмережах. Але для багатьох націоналістів це визначення здавалося не зовсім доречним.

За словами Сиротюка, вночі 2 грудня 2013 року після нічного чергування на Майдані він запропонував поняття, яке, на його думку, об'єднувало всіх, хто вийшов на Майдан – "Революція Гідності". Сиротюк каже, що десь 4 грудня в студії телеканалу ТВі він запропонував в прямому ефірі саме так називати події в центрі Києва. Коли на Вічі 8 грудня це формулювання прозвучало зі сцени, воно стало стрімко поширюватися в українських і західних ЗМІ.

Революція Гідності, фото: pravda.com.ua
Революція Гідності, фото: pravda.com.ua

"У нас відбулася дискусія, як має називатися ця революція. Звичайно, ми, як націоналісти, хотіли, щоб вона називалася "Національна". Але ми розуміли, що на Майдані є різні люди. Термін "Євромайдан" нам не подобався, тому що ми вийшли не просто за Європу. Ми маємо реалізувати свій національний проєкт. Як Шевченко казав: "В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля", - зауважив Сиротюк. Юрій Сиротюк

Лемківська пісня "Плине кача по Тисині" народилася ще у 19 столітті, десь в надрах народної свідомості. А на початку століття 21-го вона стала в один символічний ряд з гімном незалежної України.

Революція Гідності, фото: pravda.com.ua
Революція Гідності, фото: pravda.com.ua

Євген Нищук згадує 26 січня 2014 року, коли на Майдані прощалися з білорусом Михайлом Жизневським. За версією Нищука, саме тоді широка публіка вперше почула "Кача" у виконанні "Піккардійської Терції". Цю версію значно розширює та навіть дещо спростовує колега Нищука по сцені Майдану Володимир Гонський. Активіст та бард стверджує, що саме він популяризував пісню під час революції.

Гонський, за його ж словами, виконав "Кача" на гітарі на початку Євромайдана, 22-23 листопада. А у виконанні "Піккардійської Терції" вона прозвучала зі сцени в середині грудня 2013-го. Вперше він почув "Кача" в дитинстві, на початку 70-х, у своєму рідному селі Голинь на Івано-Франківщині від повстанця ОУН-УПА, який повернувся з радянських концтаборів.

Обов’язково підпишись на наш канал у Viber, аби не пропустити найцікавіше

Нагадаємо, у Києві рідні Героїв Небесної Сотні не могли покласти квіти до меморіалу через Зеленського

Як повідомляв портал "Знай.ua", якою мовою українці розмовляють вдома – показали цікаву статистику

Також "Знай.ua" писав, український актор зачепив за живе болючими спогадами про Майдан - "Летіли гранати, нас хотіли змести, як непотріб"