У Сурхеті, районі на Середньому Заході Непалу, некомерційна організація Doyne обслуговує дітей і їх сім'ї, які потребують допомоги, утримуючи школу, жіночий центр, притулок і дитячий будинок.

"До нас щодня приходять жінки і діти, які потребують підтримки", - розповіла Дойн CNN. «Я ніколи не бачила нічого подібного. Так багато матерів борються і налякані, діти голодні».

Коли Дойн було 19 років, вона купила землю у Сурхеті на гроші няні і стала одним із засновників Фонду BlinkNow. У 2007 році вона та її організація побудували дитячий будинок в долині Копили за допомогою друзів по всьому світу і жителів Сурхета.

Сьогодні Дойн живе вдома зі своєю сім'єю, яка постійно збільшується. Наразі до неї входять її чоловік Джеремі та 54 дитини, включаючи її біологічну дочку Рубі. Всі вони в даний час знаходяться на карантині.

Популярні новини зараз
"Бусифікацію" обіцяють викорінити: ТЦК застосують новий підхід до мобілізації "Тисяча Зеленського": як батькам отримати гроші за своїх дітей Штрафи від ТЦК зростуть вдвічі: ухилянтів добряче потрусять Багатогодинні черги до ТЦК відміняються: у "Резерв+" запрацювала довгоочікувана функція
Показати ще

Випускники також отримують допомогу.

«У нас в Непалі 12 дітячих коледжів, тому нам довелося зібрати їх усіх в мікроавтобус і закрити на карантин в будинку через дорогу», - каже Дойн, якій зараз 33 роки.

Щоб навчати, годувати і піклуватися про сім'ю з 60 людей, що перебуває у карантині, а також про студентів через дорогу, група придумала творчі рішення. Вони також використовують свої запаси продовольства в надзвичайних ситуаціях і покладаються на свої програми по садівництву і фермі, щоб поповнити запаси, які вони не можуть купити.

"Ми просто отримуємо з цього максимум користі і приймаємо кожен момент, приймаючи це день за днем", - сказала Дойн. "Ми намагаємося дотримуватися нормального графіка з ігровим, домашнім шкільним часом, їжею, сном. У нас був хліб, у нас було масло, у нас були яйця. І раптом це просто зникло. Залишився рис і боби. Я ніколи не бачила, щоб діти так раділи гороху з саду".

Дойн і її команда також запустили програму екстреної допомоги, щоб охопити найбільш вразливі і нуждені групи населення, ділячись своїми запасами і допомагаючи усім, хто цього потребує.

"Нам довелося розвернутися і змінити стратегію", - сказала вона. "Ми закуповуємо стільки харчів, скільки зможемо знайти, прочісуючи всюди, щоб передати їжу в руки овдовілих жінок, матерів-одиначок і дітей. Ми створили продовольчий банк. Ми мобілізували нашу команду. Ми просто робимо все можливе, щоб забезпечити безпеку цього співтовариства".