З 2014 року уряд запустив процес законодавчих змін для продажу земель. Він передбачає 12 кроків. Однак за більш як два роки влада спромоглася зробити лише 3 з них — прийняли зміни до деяких законодавчих актів.

- Така ситуація вигідна більшості аграрних холдингів і фермерів. Вони розуміють, що зараз оренда землі для них значно дешевша, ніж буде після того, як її почнуть продавати, - говорить порталу Знай.ua економіст Борис Кушнірук.

У чому зараз проблема з продажем земель?

- В тому, що в Україні, як і в усьому цивілізованому світі, земля має продаватися. Зараз коли цього немає, то немає і ціни на землю. Важко адекватно визначити, скільки коштує той чи інший шмат. Та й розвитку аграрних підприємств також немає.

Що ви маєте на увазі?

Популярні новини зараз

Через анонімний лист у Ватикані відкрили дві гробниці: шукають тіло дівчини, це якесь божевілля

Зеленський терміново скликає силовиків: глави ГПУ, МВС, СБУ і поліції мчать до президента

Головне за ніч: скандальний закон Зеленського, "растаманство" Садового і визнання Криму українським

Головне за день п'ятниці 19 липня: смерть Бігуса, зцілення Притули і вигнання українських дипломатів

Показати ще

- Оскільки немає чіткої вартості землі, то й відсутня ринкова оренда. Відповідно крупні холдинги її орендують за безцінь. Якщо їм потрібно збільшити виробництво тих чи інших продуктів, то вони не думають про закупівлю новіших технологій, використання якихось ефективних аграрних підходів. А просто орендують ще більше земель. Тому загалом по Україні сільськогосподарські землі використовуються неефективно.

Чи впливає невизначена ситуація із ринком землі на родючість грунтів?

- Звісно. В землю теж треба вкладати гроші й ресурси. Хто ж в неї вкладатиме, якщо вона нічийна. Якщо сьогодні фермер орендує цей клаптик,а наступного року інший. Якщо б він знав, що це його грунт, то й інвестував би в нього, підвищував би родючість. Особливо це актуально для розведення фруктових дерев. Для того, аби були плодючі садки, треба щонайменше три роки працювати над цим.

Якщо уявити, що землю почали продавати, як зміниться підхід до ведення господарства?

- Крупні агрокомпанії й фермери намагатимуться отримувати великий врожай із малих ділянок. Інакше, їм треба буде платити великі гроші за купівлю або оренду додаткових. Це відобразиться на ціні продукції. І вона може бути конкурентно здатною. Для цього бізнес використовуватиме нові технології й посилено працюватиме над родючістю грунтів. Буде дбати про те, щоб створювати додану вартість. Тобто не просто вирощувати соняшник, а вже виробляти олію. Такі речі збільшуватимуть зайнятість населення в селах і підніматимуть нашу економіку.

Гаразд, чи правильно починати продаж землі, поки Україна в стані війни із найбільшою країною світу? Чи не може бути такого, що її викуплять іноземці цілими областями?

- Просто не потрібно її продавати іноземцям. Земля має продаватися лише українцям. І то лише фізичним особам. Якщо в законі передбачать продаж юрсобам-українцям — це те саме, що збути її іноземцям. Адже юрособи — це фірми й компанії. За ними можуть стояти люди з інших країн.

Але ж якщо почати зараз продавати землі, всі можуть кинутися їх збувати й великі агрохолдинги їх викуплять за безцінь.

- Таке може бути, якщо бездарно й необдумано почати цей процес. Хоча я все одно сумніваються, що всі так і кинуться продавати ділянки. Та й взагалі варто ввести обмеження на купівлю землі. Наприклад, одне підприємство чи людина може придбати лише 200до 500 гекатарів. Якщо треба більше, нехай орендує. Таким чином можна уберегтися від тотального скуповування ділянок.

За рахунок чого формуватиметься ціна на початкових етапах?

- Спочатку до 2020 року треба, щоб в кожній області виставили на продаж ділянки в державній власності. Вони мають бути певної площі. Попит на них буде різний, тому одразу почне формуватися адекватна ціна. Наприклад, у Чернігівській області, впевнений, що вона буде нижчою. У Вінницькій і Черкаській — вищою. Там кращі грунти.

Навряд чи у незаможних фермерів знайдуться гроші на це. Адже купити 200 гектарів — непросто.

- Для цього слід використати підхід, як у розвинених країнах, - відкрити земельний банк. Він має займатися тільки цим. І надавати кредити під 2-3 відсотки. Можливо, дотуватися з бюджету. До речі, такий був і у Російській імперії. Тоді фермери зможуть купувати більші ділянки землі.

Чи не буде спекуляцій на цьому? Наприклад, придбав хтось землю, а за рік продав дорожче.

- Так, вони можуть бути. Але на скільки знаю, навіть в урядових проектах передбачені механізми, як уникнути цього. Скажімо, можна забороняти продавати й здавати ділянку протягом 10 років після її купівлі.

Що варто робити вже зараз для активізації ринку землі?

- Потрібно приймати у Верховній Раді закони, які вирішують колізії, спричинені бездарною політикою щодо землі в попередні роки. Наприклад, зараз людина може мати пай по центру якоїсь великої ділянки. Власнику тієї ділянки не зручно із нею працювати, тому він починає тиснути на господаря першої. Потрібно розробити механізм обміну повноцінних земель.