Працівники Національного музею історії України не на жарт стривожені. Будівля культурного центру - тріщить по швах. За словами керівництва установи, виною всьому - будівельні роботи біля підніжжя гори. З особистих джерел, журналістам порталу Знай.ua стало відомо, що проблеми у Національного музею історії України почалися набагато раніше.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися#SOSмузей
Не далі, ніж 13 квітня, виступаючи перед українськими журналістами, директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська повідомила, що побоюється за долю установи, адже біля підніжжя гори, на якій стоїть будівля, невідомі почали проводити якісь розвідувальні роботи. Побоюючись, що за цим послідує будівництво, яке неодмінно призведе до падіння приміщення музею з гори, директор установи звернулася до відповідальних чиновників із проханням взяти питання під особистий контроль.
Прорив свідомості
А вже 18 квітня в рамках прес-конференції, на якій був присутній народний депутат України 8-го скликання від партії «Народний фронт» і за сумісництвом глава комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький, про це перестали говорити. Обговорювали в буквальному сенсі філософію. Нову музейну філософію. І хоча говорили про неї в контексті нагальних проблем установи, ані слова про те, що будівля НМІУ знаходиться в жалюгідному стані, так і не промовили. Зате поговорили про комерційну стратегію розвитку підприємства.
Більш реальний прорив
Здивувала ця ситуація і деяких співробітників музею, які вирішили звернутися до нас з досить цікавою історією. За словами нашого джерела, музей може «спуститися з гори» навіть, якщо жодного будівництва у його підніжжя так ніколи і не почнеться. Вся проблема в тому, що керівництво установи вдає, що не помічає більш нагальну проблему. Виявилося, що вже як мінімум півроку, музей не має каналізації та «скидає відходи дідівським способом».
«У музею вже довгий час (я про це знаю, як мінімум півроку) зруйнована частина каналізаційної системи. Нечистоти, як ви розумієте, повинні йти в колектор. Так вийшло, що наші - просто спускаються вниз Старокиївською горою. Помітити це може будь-хто. Вони течуть уздовж водопровідних труб, по яких вода подається в музей. Течуть і потроху розмивають схил, накопичуються в підвалах будинків, розташованих нижче по схилу.
На місяць музей споживає близько 110 кубометрів води. Як мінімум ця ж кількість, не рахуючи відходи життєдіяльності співробітників установи, як в середньовіччі, просто виливається відразу за межі будівлі.
Не виключаю, до речі, що в тому числі з цим пов'язана і проблема цілісності конструкції будівлі музею, а не з якимись будівельними роботами, які ще навіть не ведуться.
Щоб ви розуміли, вже як мінімум півроку цю інформацію знає і директор установи. Але нічого не робить, посилаючись то на небажання «в нікуди витрачати бюджетні кошти», то на необхідність підрахувати суму розтрат» - повідомило порталу Знай.ua джерело, що побажало залишитися неназваним.
Особиста інспекція
Щоб не бути голослівними і не випускати неперевірену інформацію, ми вирішили самостійно знайти підтвердження слів нашого джерела.
Прибувши на місце, ми дійсно виявили, що схил Старокиївської гори обнесений загороджувальною стрічкою. Археологів або будь-яких інших працівників тут уже не було. Нагадували про їх присутність тільки дві не особливо великі ями, одна з яких і зовсім вже була засипана.
Зовнішній огляд будівлі музею, підтвердив тези про наявність тріщин. Хоча, якихось особливо істотних зовнішніх пошкоджень конструкції ми не помітили.
А ось, що стосується каналізації, дійсно, уздовж водопровідних труб, що ведуть до музею, ми побачили досить помітний, хоч і засипаний усіляким сміттям, струмочок. Про його природу ми говорити не беремося, проте наявність постійно діючого водного джерела, розташованого в безпосередній близькості від стін НМІУ, дійсно насторожує. Тим більше, що і «пахне» він аж ніяк не джерельною водою.
