Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров запросив керівника ХАМАС Халеда Мешааля, який керує політбюро цієї організації в столиці Катару, місті Доха, до Москви на переговори. Запрошенню передувала офіційна зустріч Лаврова і Мешааля в столиці Катару, де обговорювалися поточні питання, що стосуються ситуації на Близькому Сході. На думку експертів, за цим стоїть бажання керівництва палестинських бойовиків знайти нового спонсора своєї діяльності, а також згладити внутрішні конфлікти в організації.

Про це повідомляє американський тижневик Newsweek із посиланням на офіційного представника ХАМАС.

Лавров передав запрошення Мешаалю в понеділок 3 серпня під час зустрічі в місті Доха. Цей факт підтвердили офіційне представництво терористів у Секторі Газа, а також російське Міністерство закордонних справ. Офіційна дата візиту однак іще не встановлена – вона буде оголошена пізніше, заявив представник ХАМАС.

Читайте також: Дівчинка-мігрантка з Лівану побажала "знищення Ізраїлю"

Предметом переговорів Лаврова і Мешааля були поточна ситуація на Близькому Сході, а також можливості примирення ХАМАС із партією "Фатх", очолюваною головою Палестинської автономії Махмудом Аббасом.

Популярні новини зараз
Хто заслужив на пенсію майже 10 000 грн: нова формула ПФУ наповнить вашу кишеню грошима Потрібно встигнути: українцям, з квитанціями за світло на руках, назвали важливу умову Зайвий раз не помиєшся: з 1 травня піднімають ціни на водопостачання – скільки заплатимо З 1 травня доведеться виживати без допомоги: кому перестануть виплачувати субсидію
Показати ще

Обоє політиків обговорювали становище, що склалося протягом року внаслідок ізраїльської військової операції Protective Edge ("Рубіж захисту"), коли було вбито понад 2000 палестинців. Мешааль звинуватив ізраїль у "сіоністському тероризмі на Західному березі річки Йордан".

ХАМАС нині шукає зближення з Росією з двох причин, вважає Newsweek. Перша – провал торішніх переговорів з Ізраїлем, які проводилися з подачі США. Друга – липнева відмова Ірану від фінансування цієї організації. "ХАМАС весь цей час шукає тісніших зв'язків із Росією і іншими регіональними державами – такими як Саудівська Аравія – у спробі як інтернаціоналізувати свій конфлікт із Ізраїлем, так і знайти іншого спонсора для своєї військової активності", - пише тижневик.

Росія підтримує дипломатичні стосунки із палестинськими радикалами, попри те, що ООН, ЄС і США категорично відмовляються їх визнавати.

На думку Майкла Горовиця, аналітика з питань безпеки консультативного агентства щодо геополітичних ризиків Levantine Group, політичні реверанси ХАМАС в бік Росії і Саудівської Аравії можуть бути "спробою показати бойовому крилу організації всередині Сектору Газа, що в той час коли конфлікт з Ізраїлем наближається до припинення, що у них є успіхи на міжнародній арені. Мета цього – послабити напруження всередині самої організації".

Напруження це, додає експерт, полягає в тому, що бойове крило терористів, під'юджуване бойовиками з "Ісламської держави", дорікає політичному крилу у відсутності бойових операцій проти Ізраїлю.

Попередній візит керівника ХАМАС до Москви мав місце в 2010 році, коли сторони обговорювали можливість поновлення мирних переговорів із Ізраїлем. Пізніше того ж року Мешааль зустрічався із тодішнім президентом Росії Дмитрієм Медвєдєвим у Сирії, що викликало критику з боку офіційного Тель-Авіву. "Ізраїль завжди стояв на боці Росії в її боротьбі проти чеченської тероризму. Ми очікуємо на подібне відношення, коли йдеться про тероризм ХАМАС проти Ізраїлю", - заявив тоді ізраїльський МЗС.

У квітні минулого року президент Росії Владимир Путін зустрічався з головою Палестинської автономії Махмудом Аббасом для обговорення можливості проведення об'єднавчого саміту для різних палестинських угруповань.

"Залишається незрозумілим, чи запрошення Мешааля до Москви було узгодженим із Аббасом", - звертає увагу Newsweek.

Читайте також: В Ізраїлі 55% бомжів є вихідцями з колишнього СРСР

ХАМАС контролює Сектор Газа після проведення виборів у 2006 році, а автономія, очолювана Аббасом – Західний берег річки Йордан. Обидві фракції увійшли до крихкого уряду національної єдності в квітні минулого року, який згодом розвалився в червні, майже через рік після конфлікту в Газі між палестинськими угрупованнями бойовиків та ізраїльськими військовими.