Зокрема, серед них відновлення аеропорту в Сєвєродонецьку, пише .
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«У нас повинен бути аеропорт», – заявив Комарницький, додавши при цьому, що тільки вивчає це питання. На його думку, спочатку потрібно проконсультуватися з військовими.
Нагадаю, ще в 2014 році тодішній президент України Петро Порошенко підтримав ідею голови Луганської ОДА Геннадія Москаля щодо відновлення Сєвєродонецького аеропорту. Раніше аеропорт належав ПАТ «Укртрансгаз». Геннадій Москаль провів переговори з головою правління ВАТ «Укртрансгаз» про передачу аеропорту на баланс облдержадміністрації. У квітні 2015 року Кабінет міністрів України передав Сєвєродонецький аеропорт у власність Луганської обласної військово-цивільної адміністрації.
Варто зауважити, що у 2016 році вже підіймалося питання про реконструкцію Сєвєродонецького аеропорту. Тоді директор КП «Міжнародний аеропорт «Сєвєродонецьк» Юрій Фалалєєв заявляв, що на відновлення повністю непрацездатного комплексу потрібно близько 2 млрд. гривень. Фалалєєв підкреслив, що перший політ можна буде зробити не раніше ніж через 3 роки, тому що «швидко відновити і щось запустити не вийде… Жодної одиниці техніки, жодного об’єкту управління повітряним рухом і всього іншого».
Ця вартість була взята паном Фалалєєвим з обґрунтованих проектних пропозицій «Київаеропроект». В той же час тодішній голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука заявляв під час прес-конференції про суму у 2.5 млрд. гривень.
Трохи згодом, за словами Фалалєєва, відбулася його зустріч з директором Департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження ЛОВЦА Максимом Шаховим. Пан Шахов, за словами директора летовища, дав йому допитний лист для оцінки незалежним експертом. Цим «незалежним експертом», як виявилося, була фірма «Юженергомонтаж». Це одне з підприємств фірми «Альтком», власником якої є відомий регіонал Борис Колєсников.
Оцінка реконструкції аеропорту «незалежним експертом» вражала – фірма нарахувала 3 мільярди тільки на полоси, себто, на весь комплекс мало піти не менше 4 млрд. гривень.
Також нагадаю, раптом Комарницький забув – на Луганщині точиться війна. Міжнародний аеропорт «Сєвєродонецьк» знаходиться в 20 кілометрах від лінії фронту. Чи має сенс витрачати величезні суми бюджетних коштів на аеропорт, що в будь-який момент може бути знищений російськими вояками і місцевими терористами?
Зазначу, що наступного дня після катастрофи малайзійського Boeing-777 був випущений НОТАМ, що повністю забороняє використання повітряного простору над Донецькою і Луганською областями.
Утім, війна вічною не буде і президент Володимир Зеленський вже встиг пообіцяти про її закінчення у 2020 році. Якщо війна закінчиться, то Україна повернеться до Луганська. Відтак матиме сенс відновити аеропорт саме там, в обласному центрі, де є для цього відповідна інфраструктура. Навіщо ж тоді витрачати кошти, якщо Сєвєродонецьке летовище зможе запрацювати не раніше ніж через 3 роки.
Примітно, що у 1993 році Сєвєродонецький аеропорт припинив роботу через збитковість і економічну недоцільність роботи. Для нормального функціонування аеропорту необхідно щоби його пропускна спроможність була на рівні 1 млн. пасажирів. Максимальний пасажиропотік Сєвєродонецького аеропорту був зафіксований у 70-ті роки минулого століття. Тоді пасажиропотік був зафіксований на рівні приблизно 100 тисяч пасажирів.
Враховуючі всі ці обставини і можливі корупційні ризики програми щодо відновлення Сєвєродонецького аеропорту, 11 березня 2016 року я звернувся до СБУ, Генеральної прокуратури та НАБУ з вимогою порушити кримінальне провадження за фактами нецільового використання бюджетних коштів посадовими особами Луганської обласної військово-цивільної адміністрації та заблокувати питання щодо виділення 5 млн. гривень на розробку передпроектної документації і досліджень та проектних пропозицій у розмірі 100 млн. гривень.
Після цього 15 квітня 2016 року в Сєвєродонецьку відбулося засідання першої робочої групи з реконструкції місцевого аеропорту. Виявилося, що обласні чиновники на той момент не провели переоцінку і паспортизацію майна летовища. А директор Фалалєєв, який раніше заявляв про збільшення старої посадочної смуги чи будівлю нової, вразив всіх новиною. Він сказав: «Збільшення, будівництво нової полоси або взагалі експлуатація аеропорту при нинішніх параметрах неможлива. Ми вже не попадаємо ні в екологічні норми, ні в геодезичні норми».
Вже тоді було зрозуміло, що навколо Сєвєродонецького аеропорту закручується серйозна корупційна схема, в якій бере участь керівництво регіону, зокрема, відомий медійний «борець з корупцією» Георгій Тука. До речі, у Туки обіцяли провести аудит на підприємстві «Міжнародний аеропорт «Сєвєродонецьк» і ознайомити громадськість з його результатами. Як бачимо, віз і нині там. Незважаючи на всі перешкоди, у 2016 році вдалося заблокувати цю корупційну схему.
Примітно, що питання відновлення аеропорту знову постало після того, як на пост голови Луганської ОВЦА був призначений колишній ректор Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Дідоренка і депутат Луганської облради від Партії регіонів Віталій Комарницький. Корупційна справа «спливла» при людині з неоднозначним минулим. Цікаво, скільки коштуватиме відновлення занедбаного летовища, яке не відповідає екологічним та геодезичним нормам, при Комарницькому – шість, вісім мільярдів гривень?
На сьогоднішній день в Україні офіційно зареєстровано півтора мільйона вимушених переселенців. Робота аеропорту, на реконструкцію якого планують виділити гроші з бюджету, забезпечить роботою понад 500 осіб, але це всього лише 0,03% від кількості переселенців.
Виділення в умовах війни і економічної кризи мільярдів бюджетних коштів на роботи щодо відновлення аеропорту, який знаходиться поблизу від лінії зіткнення- це злочин.
Риторичне питання – чи вдасться у 2019 році, вже за нових облич у владі, заблокувати стару корупційну схему? Час покаже…
Довідка. Сучасний аеропорт у Сєвєродонецьку було відкрито 16 квітня 1968 році. Він розташовується за 7 кілометрів на південь від міста, між селищами Сиротине і Борівське. Аеропорту наданий 3 клас (з 2009 року). Пропускна спроможність аеровокзалу становить 150 осіб на годину.
Д. Снєгирьов
