Практика роботи Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), виключає можливість зовнішнього втручання в її діяльність. Про це написав співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич у блозі інтернет-видання "Кореспондент".
"Відверте здивування викликає версія про те, що якісь менеджери середньої ланки ДТЕК чинили тиск на керівні кадри НКРЕКП. У людей, знайомих з практикою роботи регулятора, і які знають принципи підбору кадрів ця версія здатна викликати швидше іронічну посмішку", - написав Марунич.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяСпівголова Фонду енергетичних стратегій зазначив, що розслідування в рамках справи "Роттердам+" велося з весни 2017 року і за цей час слідчі не оголосили в його рамках жодної підозри, і тільки після зміни влади в серпні 2019-го пред'явили підозри шести особам. При цьому пред'явлені НАБУ звинувачення фігурантам справи не витримують жодної критики і викликають серйозні сумніви в компетентності слідчих бюро. Зокрема, Д. Марунич розкритикував претензії НАБУ про те, що слідство не знайшло документальних підтверджень того, що вугілля завозилося в Україну з Роттердама, адже введення формули "Роттердам+" цього не передбачало, зазначають "Українські новини".
"Ще більш смішно виглядає претензія про те, що слідство не встановило фактів поставок вугілля з Роттердама. Необхідність поставок з Роттердама – виключно плід фантазії детективів НАБУ, які не зрозуміли суть індексу API2. Умовний "Роттердам" - це ціновий орієнтир для розрахунку ОРЦ, але ніяк не джерело фактичного імпорту. Подібні пасажі змушують засумніватися в належному опрацюванні фахівцями НАБУ теоретичних основ методики ціноутворення на енергетичне вугілля", - вважає Марунич.
Нагадаємо, раніше аргументи НАБУ розкритикував політолог Кирило Сазонов, завивший, що детективи НАБУ, що ведуть справу "Роттердам+", не розуміють різниці між фактичним імпортом вугілля і ціновим індексом, і два роки шукали в Україні вугілля з Роттердама, який не планували звідти завозити.
Заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький вважає, що справа НАБУ з "Роттердам+" не має судової перспективи. Адже суди раніше вже визнали формулу законною, а імпортний паритет, на якій вона заснована, є міжнародною практикою.
В 2016 році НКРЕКП, затвердила методику формування ціни на вугілля при виробництві електроенергії. Вона отримала назву "Роттердам+" і базувалася на європейському індексі цін на вугілля. Формула "Роттердам+" включає ціну вугілля для виробництва електроенергії, засновану на котируваннях вугільного хаба ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен), і вартість доставки в український порт.