Такий результат отримали автори дослідження схем ухилення від податків, яке провели Інститут соціально-економічної трансформації та Центр соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine. Вони оцінили обсяги та вплив на бюджет найбільш популярних шляхів ухилення від сплати податків:
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Сірий імпорт», контрабанда
Обсяг – 209-311 млрд грн , втрати бюджету на рік – 63-93 млрд грн
Офшорні схеми
Обсяг – 120-200 млрд грн , втрати бюджету на рік – 22-36 млрд грн
Зарплати в «конвертах»
Обсяг – 50-200 млрд грн , втрати бюджету на рік – 25-74 млрд грн
Тіньова оренда сільськогосподарських земель
Обсяг – 19-69 млрд грн , втрати бюджету на рік – 6-22 млрд грн
Конвертаційні центри
Обсяг - 40-60 млрд грн , втрати бюджету на рік – 12-18 млрд грн
Контрафакт
Обсяг – 35-55 млрд грн , втрати бюджету на рік – 10-12 млрд грн
«Скрутки» (маніпуляції з ПДВ)
Обсяг – 42-54 млрд грн , втрати бюджету на рік – 7-9 млрд грн
Оформлення штатного працівника підприємцем
Обсяг – 10-16 млрд грн , втрати бюджету на рік – 4-7 млрд грн
Заниження оборотів
Обсяг – 30-90 млрд грн , втрати бюджету на рік – 2-2,5 млрд грн
«За останні роки рівень тіньової економіки значно скоротився, і це збіглося зі скороченням перерозподілу через державні фінанси, - зазначає Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, співавтор дослідження. «Тінізація є закономірною відповіддю на надмірний податковий тиск. Водночас наявність великого «тіньового сектору» не дозволяє зменшити податкове навантаження і спотворює умови конкуренції».
У дослідженні зазначається, що тіньова економіка, яку уряд оцінює в 30% від ВВП, сконцентрована здебільшого у великому бізнесі, який домінує в економіці і зловживає у великих обсягах завдяки своїм неформальним зв’язкам з владою. І в цьому полягає схожість України із країнами СНД та «нетиповість» тіньової економіки в Україні у порівнянні із багатьма іншими країнами світу, у яких зазвичай тіньова економіка – це найдрібніший бізнес.
Вперше дослідження схем ухилення від податків було проведено у 2017 році. Тоді найбільші втрати бюджету були визначені в офшорах, на митниці та у тіньовому ринку оренди землі.
Гетман Олег, економіст, співавтор дослідження повідомив, що у порівнянні із попередньої роботою – новий порівняльний аналіз найпоширеніших схем було суттєво доповнено:
- оцінено фіскальні наслідки тіньової оренди сільськогосподарської землі
- вдалося оцінити обсяги «зарплат у конвертах», які виплачуються (здебільшого – за допомогою «конвертаційних центрів» та «скруток») офіційно працевлаштованим найманим працівникам, що номінально отримують тільки мінімальну зарплату.
- також вдалося, завдяки тій же методиці, уточнити оцінки масштабів використання ФОП замість трудових відносин
- додано аналіз недоотримання ПДВ (VAT compliance gap).
«Співвідношення між цифрами, які було отримано за підсумками роботи – наявно демонструє структуру уникнення від сплати податків в Україні. Перші місця посіли схеми, організовані потужними гравцями - неформальний імпорт (що базується на порушенні митних правил, контрабанді та корупції на кордоні), «елітарні» офшорні схеми, тобто залишаються доступними великим українським компаніям та заможним українцям.» - зазначив Вячеслав Черкашин, старший аналітик з питань податкової політики ІСЕТ.
Автори нового дослідження надають конкретні рекомендації по кожному інструменту ухилення від податків, але загальною рекомендацією є інституційна реформа податкової та митної служби, перенабір співробітників на відкритих конкурсах та забезпечення їм гідних заробітних плат, а також створення єдиної служби по боротьбі із економічними злочинами, в системі органів Кабміну, на заміну кількох, які існують зараз.
Повний текст дослідження, детальні виснови та рекомендації по мінімізації найбільших схем в Україні будуть презентовані на Економічному Форумі «Порядок денний нового парламенту: діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади» 23 вересня, за участі лідерів політичних сил, представників бізнес-спільноти та експертів.
