10 вересня 2019 року Верховною Радою України прийнято за основу з скороченням терміну підготовки до другого читання проект закону про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяВ Українській Асоціації платіжних систем розкритикували законопроект. Про це пише видання ua.news.
Як зазначено в пояснювальній записці до проекту Закону про РРО, його прийняття сприятиме, в тому числі, створення рівних конкурентних умов для ведення господарської діяльності.
По-перше, слід звернути увагу депутатів дев'ятого скликання на ту обставину, що даний законопроект встановлює дискримінаційні умови і порушення конкуренції на ринку переказу грошових коштів.
Зараз в проекті Закону про РРО відсутні норми використання реєстраторів розрахункових операцій в банках. Хоча як банки, так і небанківські фінансові установи, які здійснюють діяльність з прийому готівки для подальшого її переказу, підзвітні та підконтрольні єдиному регулятору - Національному банку України. Небанківські фінансові компанії, як і банки, подають регулятору відповідну статистичну звітність, що містить перелік усіх операцій з переказу коштів, в тому числі, ініційованих за допомогою ПТКС.
По-друге, поки що жоден програмний реєстратор розрахункових операцій не запроваджено в промислову експлуатацію і не внесений до реєстру дозволених до використання реєстраторів розрахункових операцій. Державна податкова служба України ще не визначила технічні вимоги до форматів даних, в яких такий програмний реєстратор розрахункових операцій повинен передавати інформацію на сервер контролюючого органу.
Тобто, поки відсутні будь-які нормативні вимоги до таких рішень. До того ж, терміни, які передбачає цей законопроект - 6 місяців з дня опублікування і 3 місяці з дня опублікування на розробку Кабінетом Міністрів України нормативних вимог - залишають для бізнесу термін в 3 місяці на розробку і впровадження програмного реєстратора розрахункових операцій. Якщо навіть зараз бізнес згрупує і розробить якісь аналоги, де гарантія того, що такі рішення будуть внесені до реєстру РРО в стислі терміни і їх можна буде використовувати?
За третє, суми штрафів, зазначених у даному законопроекті, є неприйнятними але неприпустимими для бізнесу. Так, Президентом України Володимиром Зеленським було скасовано указ президента України, яким встановлено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за порушення касової дисципліни. Як було представлено в пресі, скасування даного штрафу була пов'язана з тим, що він «заважав бізнесу працювати».
І що ми бачимо тепер? Законодавці встановлюють за, фактично, таке ж порушення, нову суму штрафу в розмірі 150% від вартості неоприбуткованої суми (мінімум 850,00, хоча можна було обмежитися сумою в 500,00 грн.).
У разі вчинення повторного правопорушення (повторне звернення клієнта до фіскальної службі зі скаргою), сума штрафу вже становить 250% від вартості неоприбуткованої суми.
Тобто, то що декларувалося Президентом Зеленським раніше, поки вкрай порушується законопроектами, які вносяться на розгляд до Верховної Ради України.
І останнім, слід звернути увагу на ту обставину, що норми даного законопроекту дозволяють контролюючому органу здійснювати додатковий тиск на бізнес. Адже сума штрафу досить велика, кожне звернення громадянина це перевірка + штраф, а контролюючий орган хоча і знаходиться в стадії реформування, але його співробітники (в своїй більшості) залишаються на своїх місцях. Де гарантія того, що вони в подальшому не будуть зловживати своїми новими повноваженнями? Бізнес вже бачив не одну трансформацію фіскальної служби, проте поки змін у напрямку доброчесності, справедливості і виваженості у застосуванні штрафів не вбачається.
Хочемо звернути увагу законодавців, що перед тим, як впроваджувати «колосальні» штрафи за невиконання нормативного документа, необхідно створити умови для бізнесу по впровадженню відповідних умов.
