Дана петицію зібрала понад 56 тисяч підписів. У понеділок, 21 жовтня, цей документ обговорювали на відкритому засіданні петиційного комітету Бундестагу, членами якої є 28 депутатів з різних фракцій німецького парламенту. Про це повідомляє DW.

Депутат від правлячого Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Арнольд Фаатц розповів про хід засідання і навів аргументи.

"МЗС хоче, аби петицію було відхилено з обґрунтуванням, що поняття геноцид не було визначене до 1951 року. На мою думку, цей аргумент є дуже технократичним. Те ж саме стосується й іншого аргументу - що, окрім українців, це штучно влаштований голод мав і інших жертв, зокрема, в Росії, на Кавказі. Цей аргумент, на мою думку, так само більше схожий на відмовку. Дві каденції Бундестагу тому вже була схожа петиція, тоді МЗС уже реагувало на неї подібними аргументами й робить це тепер знову. Я вважаю таку агрументацію досить небезпечною. Вона суперечить тій оцінці, яку ми сьогодні по праву даємо протиправним діям режиму націонал-соціалістів у Німеччині. Адже тоді незабаром нацисти почнуть вимагати, аби гітлерівський геноцид, який так само відбувся до визначення цього поняття, так само відповідним чином переоцінять. Адже це так само відбулося до 1951 року", - повідомляє він.

Популярні новини зараз
Перевірки ТЦК на вулиці: чи законна вимога показати телефон Більше жодних пільг: пенсіонерів змусять платити податок на землю 1000 гривень від держави: як отримати допомогу пенсіонерам "Раз на рік звітуватиму": Віра Брежнєва зізналася, як часто 40-річним хочеться сексу
Показати ще

"Це рішення МЗС хибне ще й тому, що це означає стати на коліна перед Росією. Очевидно, ніхто не хоче створювати нові теми для конфронтації з Росією. Тим більше, багато держав уже висловилося щодо того, як вони дивляться на Голодомор, а саме: що це був геноцид. І зрозуміло, що голос Німеччині у цьому контексті мав би суттєву вагу. Відмовлятися від цього - це, на мою думку, досить незграбний спосіб відгородитися від цього питання. Таким чином, можна очікувати, що петиційний комітет не передасть петицію до МЗС із проханнями втілити її у життя, а натомість відхилить її. Я вважаю це неправильним", - додав депутат.

Потім Фаатц повідомив, яка процедура чекає надалі.

"Швидше за все, рішення буде: відхилити петицію, обґрунтовуючи це тим, що це, мовляв, усе було жахливо, але поняття геноциду тут використовувати не можна. Інша альтернатива - передати петицію в МЗС із проханням врахувати її. Яке б рішення не було прийнято, парламенту має бути повідомлено про нього. І тоді парламент може або підтвердити, або відхилити рішення. Як правило, пропозиції петиційного комітету подаються пакетом, аби проголосувати за них разом. І якщо загалом існує згода з рішеннями петиційного комітету, за винятком однієї чи двох петицій, то тоді ці петиції виставляються на голосування Бундестагу окремо", - поділився депутат.

До того ж, поки не відомо, коли слід очікувати вердикт комітету.

Нагадаємо, що у Верховній Раді зареєстрований законопроект №2287 щодо визнання таким, що втратив чинність закону України "Про очищення влади".

Як повідомляв портал Знай.ya, Кабінет міністрів України за підсумками засідання визначився з тим, кого призначити на посаду глави 5 облдержадміністрацій, і вибрав їх заступників. Також, 2 глав ОДА звільнили - це Михайло Бно-Айріян, губернатор Київської ОДА, і Віталій Комарницький, губернатор Луганської ОДА.

Також портал Знай.ua писав, що Кабмін призначив в. про головою Національного агентства з питань запобігання корупції Наталію Новак, яка була депутатом попереднього скликання від Блоку Петра Порошенка.