Про це пише журналіст, економіст Ігор Смолов для 112. Наводимо матеріал без коментарів і ремарок редакції.

Вперше за багато років у тендерах із закупівлі мастильних матеріалів держкомпанією засвітилися нові фігуранти, що свідчить про певний прогрес у закупівельній політиці УЗ. І це стало спусковим гачком для початку кампанії з дискредитації УЗ і нових учасників

Держзакупівлі "Укрзалізниці" знову потрапили в поле підвищеної уваги. Тендерні тролі за підтримки деяких ЗМІ активно оскаржують відхилення своїх пропозицій на тендерах із закупівлі масел і мастильних матеріалів. Під будівлями Кабміну та центрального офісу компанії професійні мітингувальники вимагають "розібратися з корупцією". І мало хто говорить про те, що вся ця мішура покликана розв`язати  головну задачу – заморозити закупівельні аукціони залізничників і зберегти теплий міжсобойчик наближених компаній, які роками освоюють бюджети УЗ.

Як дерибанять бюджети УЗ

Щорічно "Укрзалізниця" витрачає на держзакупівлі колосальні кошти. Наприклад, торік компанія уклала майже 7,5 тис. договорів на загальну суму 13,4 млрд грн. Перелік товарів, які закуповують, досить широкий і різноманітний – від запчастин та комплектувальних до постачання їжі в поїзди і пально-мастильних матеріалів.

Бажання легко освоїти державні мільярди створило чимало корупційних схем, якими давно і щільно цікавляться правоохоронці.

Популярні новини зараз

Крихітка на мільйон - Софія Ротару випадково засвітила розкішний особняк під Києвом

На Львівщині помер легендарний лікар - рятував цілі покоління

Дороги Львова завалили саморізами, водії підозрюють СТО: "Підлий бізнес на дірявих колесах"

Дача Зеленського перетворилася на місце для весіль? Журналісти показали "бізнес" у резиденції президента

Показати ще

Наприклад, ДБР розслідує розтрату у 2018 році коштів під час закупівлі пересувного дробильно-сортувального комплексу філією "Центру управління промисловістю" АТ "Укрзалізниця". Суть схеми – змова чиновників із приватними фірмами, завищення цін на аукціоні.

Не один рік такий міжсобойчик зберігався і при закупівлях мастильних матеріалів для УЗ. А це одна з істотних статей витрат залізничників.

Профільні тендери із завидною постійністю вигравали двоє виробників. Перший - столичний завод KSM, інтереси якого представляють компанії з орбіти відомої групи "Трейд Коммодіті". Нагадаємо, що "Трейд Коммодіті" підозрювали в корупційній схемі розтрати державних коштів при закупівлі палива для Міністерства оборони на суму понад 149 млн грн. Крім цього, за минулий рік афілійовані з "Трейд Коммодіті" компанії підписали контракти з Міноборони на постачання 80 895 тис. тонн світлих нафтопродуктів на суму 2,29 млрд грн.

Другий - бердянський завод "Агрінол", до якого небайдужі родичі екс-"регіонала" Олександра Пономарьова. Його продукцію переважно реалізовував "рідний" трейдер "Міроіл".

Роками освоювати державні фінанси через тендери "Укрзалізниці" цим компаніям дозволяла спеціальна процедура акредитації. Її механізм було затверджено правлінням УЗ ще три роки тому і він забезпечував безвідмовну роботу схеми: допуск до тендерів незмінно мали лише дві згадані компанії. Для всіх інших двері на тендери із закупівлі мастильних матеріалів УЗ залишалися наглухо зачиненими.

Чимало запитань було й до принципу формування самих лотів, прописаних до них технічних умов та інших тендерних хитрощів, які також дозволяли "зносити" з торгів чужинців.

Як результат, масла у незмінних переможців закуповували щонайменше на третину дорожче від ринкових цін. А в окремих випадках переплати доходили до 60% від реальних прайсів.

На цю тему було проведено чимало журналістських та експертних розслідувань. Наприклад, за підрахунками директора ТОВ "Консалтингова група А-95" Сергія Куюна, справедлива закупівля мастил могла би збільшити чистий прибуток УЗ у 2018-му на 74% (за фактом - 203,9 млн грн), а у 2017-му — на 150% (100 млн грн). 

Що змінилося

Нині обкатана роками схема тріщить по швах. Очевидний тому доказ – поява нових учасників у тендерах із закупівлі масел і мастильних матеріалів.

Так, два профільні тендери УЗ вартістю понад 190 млн грн кожен розіграли між собою "Міроіл" і новачок "Корнет Холдинг". Переможці майже не торгувалися в процесі торгів, але при виконанні договорів знизили свої ціни більш ніж на 20 млн грн кожен, створивши важливий конкурентний прецедент. Таких знижок у практиці закупівель масел "Укрзалізницею" раніше не спостерігалося.

Зрозумівши, що позмагатися за перемогу в тендерах УЗ тепер цілком реально, нові компанії почали активно подаватися на участь. Зокрема, на два останні тендери залізничників по 130 млн грн прийшло трохи більш ніж два десятки учасників: на перший - 9, на другий – 12.

Ясна річ, що вибиті з обойми колишні фаворити не бажають здаватися без бою. І для відновлення своїх позицій діють в усіх напрямках. Нині вони бажають довести, що пропозиції конкурентів нібито мали "численні порушення", а відхилення їхніх – колишніх монополістів – пропозицій було незаконним.

Для цього інтерес до теми відомими методами підігрівається ЗМІ, залучають до співпраці штатних антикорупціонерів і професійних мітингувальників.

Кілька днів тому мітинги проти корупції в "Укрзалізниці" відбулися під стінами будівлі Кабміну та головного офісу залізничників. Активісти разом із представниками організації "Стоп корупції" вимагали навести лад у галузі закупівель масел УЗ і відзвітувати щодо вже проведених закупівель.

Хто і чому мітингує під стінами УЗ

Цікаво, що самі мітингувальники мають вельми розпливчасте уявлення про суть того, що відбувається. Наприклад, правозахисник громадської організації "Стоп корупції" Володимир Циганов не зміг пояснити журналістам, які звернулися до нього по коментар, чому компанії, які вони захищають, не було допущено до тендера УЗ.

"Відмови можна подивитися на тендері. Ма маємо листа, я вам точно скажу. Наприклад, те, що не надали якихось технічних умов виготовлення масла, яке взагалі не фігурувало в тендері", - повідомив він. Аналогічно представник "Стоп корупції" не зміг чітко сказати, коли саме проводилися спірні тендери і чи не було їх скасовано взагалі. Натомість був абсолютно впевнений у тому, що те, що відбувається, точно має корупційну складову.

"Тут є корупційна складова, оскільки в схемі задіяно велику кількість людей", - впевнений Циганов.

Що ж відбулося насправді? Компанії, чиї заявки на участь у тендері було відхилено через те, що ті не подали повного комплекту необхідної документації, звернулися по захист до Антимонопольного комітету.

АМКУ, розглянувши матеріали справи, визнав дії тендерного комітету "Укрзалізниці" при закупівлі масел і мастильних матеріалів повністю правомірними.

Це рішення й стало спусковим гачком для початку кампанії з дискредитації УЗ, яка нібито не допустила до тендера компанії, які пропонували ціни на 30% нижче, ніж у конкурентів.

"Ця маніпуляція розрахована на тих, хто не розуміє, як відбуваються тендери в системі Prozorro. Адже в цих тендерах щодо ціни учасників не може бути відомо нікому до початку аукціону, і на сьогодні його не проводили. А саме проведенню цього аукціону і заважають численні скарги. "Укрзалізниця" виступає за прозорий та чесний відбір постачальників будь-якої продукції і закликає не вдаватися до маніпуляцій. Особливо в ситуації, коли "Укрзалізниці" необхідно сформувати запас мастильних матеріалів для відновлення пасажирського руху і безперебійних вантажоперевезень", – йдеться в офіційному коментарі компанії.

До речі, тут варто згадати, що ГО "Стоп корупції", яка на сьогодні перебуває на передовій кампанії проти УЗ, було виключено із Глобальної мережі журналістів-розслідувачів GIJN ще у вересні 2018 року. Як пояснив тоді Дейв Каплан, виконавчий директор GIJN, "група занадто залучена до політичної активності, а також були тривожні твердження про відсутність журналістського професіоналізму і про конфлікт інтересів".

За цими стриманими коментарями стоять численні дії журналістів "Стопкора", які явно доводили, що організація перетворила тему боротьби з корупцією на прибутковий бізнес. Мабуть, найвідоміша тема – вимагання хабарів від забудовників за можливість спокійно продовжувати будівництво.

Що ж допоможе швидше розрулити конфлікт довкола  тендерів УЗ? Відповідь лежить на поверхні: швидкий запуск прозорих конкурентних конкурсів і розширення списку його учасників.

Ігор Смолов, для 112

Редакція може не поділяти думку автора і не несе відповідальності