Мета – знизити вартість обленерго для приватизації. Про це на своїй сторінці Фейсбук повідомила Людмила Буймістер, народний депутат фракції «Слуга Народу», Голова підкомітету з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
За інформацією Буймістер, голова НКРЕКП Валерій Тарасюк пропонує впровадити стимулююче тарифоутворення за методологією, яку пропонував уряд Азарова – розділення бази активів операторів системи розподілу на «стару» та «нову» та нарахування ставки повернення інвестицій на рівні 3-4% для старих активів та 17% для нових активів. Депутат відзначила, що за часів Азарова пропонувалася аналогічна модель стимулюючого тарифу з розподілом баз активів и ставок повернення інвестицій.
«Такого поділу і підходу немає ніде в Європі, так як коректно розділити бази на «стару і нову» і вести по ним облік - неможливо. Так само, як і немає прибутковості з двома ставками. У всьому світі бізнес привабливий для інвестора тоді, коли дає дохід більший, ніж депозит в банку. Це вимірюється показником WACC. Для бізнесу розподілу електроенергії - сьогодні це близько 17%», - пише Буймістер. На думку депутатки, жоден інвестор не прийде в бізнес зі стимулюючим тарифоутворенням без стимулів
Концепція RAB-тарифів уряду Азарова, яку зараз майже повністю повторює НКРЕКП під головуванням Тарасюка, відома тим, що не привела інвесторів в галузь.
«Його не лякає те, що «азарівський» концепт був провальним, його не лякає, що жоден інвестор не прийшов, його не лякає, що Україна скотилася на останнє місце в Європі за якістю електропостачання, а на мережах - ніде латку ставити», - підкреслює Людмила Буймістер.
На її думку, НКРЕКП зацікавлений зменшити вартість обленерго перед приватизацією:
«Його мета - менше грошей для мереж, щоб вони коштували дешевше для приватизації і "прикриватися" вічними байками популістів про зростання тарифів», - переконана Буймістер.
Буймістер також стверджує, що на зауваження учасників ринку розподілу електроенергії про те, як оновлювати мережі і виконувати вимоги щодо поліпшення електропостачання, НКРЕКП замість того, щоб змінити підхід до інвестицій - знизила вимоги до якості електропостачання і дозволила компаніям нічого не покращувати 13 років до 2034 року.
«Хіба споживачі можуть і повинні чекати так довго? Чи залишаться в Україні до 2034 хоч якісь мережі, щоб їх покращувати?», - обурюється нардеп.
На думку Буймістер, дії Регулятора - це імітація реформ, повернення до «азарівщини» і спроба приховати головну мету НКРЕКП: «реформа заради створення видимості реформи».
Нагадаємо, раніше Експертна рада при Міністерстві енергетики повідомила, що введення стимулюючого тарифоутворення (RAB-моделі) за європейським зразком дозволить вирішити багато проблем української електроенергетики і створить стимули для інвесторів вкладати кошти в модернізацію електромереж та розвиток розподільчої інфраструктури.
Раніше в.о. Міністра енергетики Ольга Буславец підкреслила, що стимулюючий тарифоутворення дійсно є механізмом, який працює в інших країнах і зарекомендував себе як єдино можливий, який підтверджує і дає можливість інвестувати в мережу.
