Про це в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» повідомила член НКРЕКП Олена Антонова.

«USAID порушувала питання функціонування балансуючого ринку та рівнів кепів (price cap – прим.) на ньому ще з жовтня 2019-го, наполягаючи на тому, щоб цей коридор змінився. Але час прийняття рішень має значення. Тобто кожен місяць, тиждень відсутності такого рішення впливав на накопичення боргів», - зазначила член регулятора.

Недосконалість правил роботи балансуючого ринку уже в грудні 2019 року призвели до маніпуляцій і виникненню масштабних схем «торгівлі повітрям».

«Про існування маніпулятивних схем на ринку я дізналася вперше від зовнішніх консультантів, які склали повний «пазл» із дій трейдерів у всіх сегментах – від РДН до балансуючого ринку. Робота всередині Комісії не була побудована таким чином, аби провадити детальні внутрішні обговорення з приводу цих ситуацій», - зазначила Антонова.

При цьому також процедура підготовки рішень НКРЕКП для усунення цих проблем не була досконалою.

Популярні новини зараз
В Україні посилять мобілізацію та укріплять міста: до чого слід готуватися Пенсіонерів змусять повернути частину виплат державі Індексація пенсій у 2025 році буде не для всіх: хто опиниться за бортом підвищень Приємна несподіванка: в Україні почали знижуватись ціни на деякі овочі
Показати ще

«Про рішення, спрямовані на виправлення цих ситуацій, я здебільшого дізнавалася вже з порядку денного чи безпосередньо напередодні його формування», - додала член НКРЕКП.

Нагадаємо, влітку 2020 року АМКУ офіційно звинуватив НКРЕКП у затвердженні недосконалих правилах ринку, що допускають різного роду маніпуляції на енергоринку.

Цьому рішенню передували численні журналістські розслідування, зокрема видання «Радіо Свобода», про схеми «торгівлі повітрям».

Відповідальність за маніпуляції на енергоринку, зокрема за схему «торгівлі повітрям», лежить на керівництві НКРЕКП, заявили в Тимчасовій слідчій комісії Верховної ради, яка займається розслідуванням причин кризи в енергетиці.