Людство йде семимильними кроками до кінця світу.



З такою заявою виступив скандально відомий головний московський священнослужитель патріарх Кирило.

"В якому випадку може наступити і взагалі настане кінець світу? У тому випадку, якщо людське суспільство перестане бути життєздатним. Коли воно вичерпає ресурс до того, щоб існувати. В якому випадку це може статися? У тому випадку, якщо настане тотальне панування зла" , - заявив головний сіяч добра і миру, додавши, що якщо "точка зору, що ставить на одну дошку добро і зло, восторжествує в глобальному масштабі", це може привести до "кінця світу". До речі, а патріарх в курсі, що нажива на прихожанах і самій церкві - це не зовсім благодіяння?


Популярні новини зараз
Штрафи від ТЦК зростуть вдвічі: ухилянтів добряче потрусять Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте Ощадбанк скасував обмеження для власників карток: що стане безкоштовним Є умова, вводять ліміт на 30 днів: що буде з тарифом на світло з 1 грудня
Показати ще

"І оскільки ми сьогодні перебуваємо навіть вже не на початку цього процесу, а якийсь певний період часу пройдено, історія якась уже вичерпана, то як же церкві про це не говорити, як же не бити в дзвони, як же не попереджати про те, що ми вступили на страшно небезпечну стежку самознищення? Якщо церква про це не буде говорити, хто про це говоритиме?", - схоже, похвалився успіхами глава РПЦ. Ну, правильно, сам себе не похвалиш, що не похвалить ніхто.



Нагадаємо, раніше інформаційний портал "Знай.ua" писав про те, що буквально днями весь цивілізований світ міг подивитися майстер-клас по людяності від священиків УПЦ Москоского патріархату: прямо під час похорону піп відмовився відспівувати дворічного хлопчика тільки тому, що його хрестили в церкві КП. Здавалося б, скандал повинен розгорітися навколо одного священика, однак несподівано (а скоріш очікувано) декілька представників УПЦ МП вирішили стати на захист колеги і довести свою правоту: КП - церква несправжня, а тому і дитину хрещеною вважати не можна. Схоже, московському священику тут потрібно пишатися власною принциповістю. Це ж треба, який молодець: залишився непохитний перед сльозами батьків, благаннями родичів і труною з зовсім маленькою дитиною. Чи це не приклад добра, співчуття і людяності, про яку говорить нам РПЦ?