Традиційно в цей день мусульмани здійснюють паломництво в Мекку. Відзначається свято в долині Міна поблизу Мекки в 10-й день 12-го місяця мусульманського місячного календаря Зуль-хіджа і триває 2-3 дні. Так як дата свята залежить від місячного календаря, в різних країнах дні святкування можуть відрізнятися.
При цьому не всі мусульмани можуть здійснити хадж до Мекки, брати участь у головному святі мусульман і у священному місці особисто принести жертву, так що канони ісламу наказують мусульманам виконувати кульмінаційну частину обряду не лише у Мецці, а в будь-якому відповідному місці.
Міфологія цього свята сходить до відомого біблійного сюжету про спробу принесення патріархом Авраамом (Ібрахімом) свого сина Ісаака в жертву Богу. Однак, на місце біблійного Ісаака мусульманська традиція ставить Ісмаїла, вважаючи його старшим сином, а Ісаак, за мусульманськими уявленнями, — другий син Авраама. За цю відданість і доброчесність Всевишній винагородив Ібрахіма, замінивши принесення в жертву Ісмаїла бараном.
Курбан Байрам 2018: традиції свята
У мусульман не прийнято святкувати день жертвопринесення з раннього ранку. Перед ранковою молитвою потрібно зробити повне обмивання, надягнути новий і охайний одяг. При цьому перед молитвою не можна їсти.
Після закінчення ранкового намазу віруючі повертаються додому, а потім збираються групами на вулиці, де співають хором славослів'я Аллаху (такбір). Потім вони знову відправляються в мечеть, де мулла або імам-хатиб виголошує проповідь.
По закінченні проповіді мусульмани зазвичай йдуть на цвинтар молитися за померлих. Після приступають до жертовного обряду. Мусульманин, зробивши заклання, не повинен скупитися на частування для бідних і голодних. Ритуальне частування — худоії, садака — влаштовується також щоб уникнути всіляких нещасть. Друзям і родичам в дні свята намагаються зробити подарунки.
У наступні дні прийнято наносити візити до родичів, так як відвідування в дні жертвопринесення вважаються благословенним.
