Північна Корея - країна, яку влада закрила від усього світу, щоб правити вічно. В КНДР не можна просто так потрапити, навіть в якості туриста, так само, як і покинути її межі.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЧерез нестачу інформації про Північну Корею створюються міфи, багато з яких, втім, мають під собою цілком реальні підстави.
Речі, які недоступні або обмежені в цій найбільш закритій та відокремленій державі світу, здивують кожного, хто звик жити у вільній країні.
Не можна носити сині джинси
Денім в КНДР має бути лише чорного кольору, адже блакитні джинси тут заборонені - вважається, що ці популярні в усьому світі штани уособлюють весь світовий імперіалізм. Втім, туристи цілком можуть ходити в джинсах небесного кольору, але для відвідування пам'ятника Кім Ір Сену і Кім Чен Іру все-таки доведеться переодягнутись.
Немає можливості виходити в інтернет і використовувати Wi-Fi
У Північній Кореї є комп'ютери та інтернет. Точніше, внутрішня комп'ютерна мережа "Кванмен", в якій, за різними підрахунками, зафіксовано від 1 000 до 5 500 сайтів. Природно, ні про який вихід на сайти інших країн не може бути й мови, якщо тільки ви не високопоставлена особа. До речі, місцева операційна система "Червона зірка" в останній версії нагадує MacOS X. Кажуть, це було зроблено на догоду Кім Чен Ину, який відчуває любов до продукції Apple.
А ось Wi-Fi в Північній Кореї не існує. Та й мобільних пристроїв, оснащених виходом навіть в "кванмен", у простих жителів країни немає. Крім того, у китайських планшетів, адаптованих для КНДР, видаляють модулі Wi-Fi і Bluetooth - просто через непотрібність.
Місцева валюта недоступна для іноземців
Туристам, що приїжджають в Північну Корею, не можна користуватися національною валютою - північнокорейськими вонами. У місцевих магазинах, призначених для іноземців, розраховуються виключно євро, юанями, південнокорейськими вонами і, як не дивно, доларами. А ось купити щось в магазині, в якому роблять покупки самі корейці, неможливо - більш того, іноземцям не можна навіть переступати поріг цих крамниць.
У КНДР не можна купити нерухомість
Квартири в Північній Кореї не продаються, їх розподіляє держава. Та й переїхати з села в Пхеньян практично неможливо - такого привілею удостоюються лише обрані, та й то за особливі заслуги.
Придбати автомобіль практично неможливо
Власний автомобіль - за північнокорейськими мірками – велика розкіш, яку може собі дозволити лише дуже багата або дуже впливова людина. Вартість чотириколісного засобу пересування становить захмарну для корейців суму, яка дорівнює приблизно $ 40 тис. Навіть велосипед доступний не всім і зустрічається не так вже й часто, причому настільки, що у кожного з них є свій номер, як у автомобіля.
Не можна взяти в бібліотеці газету, що вийшла кілька років тому
Знайти в бібліотеці газету, яка вийшла кілька років тому, неможливо. Справа в тому, що курс Трудової партії Кореї може зазнавати зміни, про що знати корейському народу зовсім не обов'язково. Говорити про іноземну періодику, особливо про глянцеві журнали, навіть і не варто. А ось щоденні газети купувати не потрібно - їх можна почитати на спеціальних стійках на вулиці або в метро.
Не можна зателефонувати за кордон з місцевої сім-карти
Стільникові телефони перестали бути в Північній Кореї великою рідкістю. Однак незважаючи на наявність мобільного зв'язку, зателефонувати в іншу країну або навіть іноземцеві, який перебуває в КНДР, звичайний кореєць не зможе. Всі місцеві сім-карти призначені виключно для дзвінків всередині країни. Мало що.
У магазинах не можна купити кока-колу
До 2015 року в світі було всього 2 країни, де офіційно діяла заборона на продаж цієї популярної газованої: Куба і Північна Корея. Після того як напій дозволили продавати на Острові свободи, північна частина Корейського півострова стала єдиним місцем у світі, де його немає на прилавках магазинів виключно з ідеологічних причин.
У Північній Кореї немає McDonald's
У КНДР немає звичних всім ресторанів швидкого харчування - з тих самих ідеологічних причин. Однак останнім часом на вулицях Пхеньяна можна зустріти намети зі стрітфудом, де продають традиційну корейську їжу.
Іноземцям не можна фотографувати без дозволу і говорити з місцевими жителями
Звичайно, всупереч популярній думці, за розмову з іноземцем в Північній Кореї не саджають до в'язниці і вже точно не розстрілюють. Однак в разі подібного контакту громадянина, який "провинився" чекає серйозна розмова з представником місцевих спецслужб. Якщо ж ви спробуєте заговорити з перехожим або його сфотографувати, він, швидше за все, від вас втече.
Та й взагалі фотографувати в КНДР все підряд не можна - гід, який приставляється до всіх іноземців, не дозволить цього зробити.
Майже неможливо купити презервативи і засоби гігієни
У це складно повірити, але багато північнокорейців не знають навіть про існування презервативів. Кілька десятиліть тому вони з'явилися на чорному ринку, однак в силу зазначеної причини популярністю не користувалися, і тепер купити їх усередині країни практично неможливо - через відсутність попиту.
Крім того, таку інтимну річ, як звичайні тампони, які без будь-яких проблем можна купити по всьому світу, годі й шукати в корейських магазинах - принаймні тих, що призначені для місцевих жителів. Як би дивно це не звучало в наш час, але жінки тут змушені користуватися звичайною тканиною.
Як повідомляв портал "Знай.ua", український журналіст Роман Бочкала їздив на екскурсію до Північної Кореї та поділився на сторінці у Facebook своїми враженнями.
