Група істориків показала, на що були здатні ювеліри зі Святої Гори Афон і що таке "техніка перегородчастої емалі": до цього дня ювеліри з усього світу вважають цю техніку вищим проявом професійної майстерності.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяТакі вироби відрізнялися витонченістю і бездоганною педантичністю, в руках віртуозів з 18 століття емаль ставала міцнішою від порцеляни. Для цього ювелір брав прикрасу зі срібла або золота і заливав кольоровою емаллю перегородку, а потім обпалював при критично високих температурах. Емаль заливали ще не один раз, при цьому кожен раз наново обпалюючи: виходило кілька ідеально тонких, але бездоганно міцних шарів такого легкого металу.
Читайте також: З ювеліра – в ляльку: історія стокгольмської "бебі-долл"
Ця техніка прийшла до афонян з Візантії, де місцеві ювеліри освоїли її ще в 12-13 століттях. Вони заливали по контурах малюнка золото, а в осередку засипали кварцовий пісок, змішаний з барвником. Після того, як це нагрівали до максимально доступної температури, виходив прекрасний кольоровий малюнок.
Афоняни подібним чином прикрашали все, що було пов'язано із церквою: це були хрести, рами ікон і самі рами, шкатулки тощо. Подарувати такий виріб монарху вважалося жестом найглибшої поваги і дуже цінувалося. Пізніше, в 19 столітті, техніка перегородчастої емалі прийшла на Русь, і з того моменту почалася ціла епоха знаменитих майстрів Фаберже.
Нагадаємо, раніше портал "Знай.ua" писав про діамант Хоупа, прикрасу з 400-річною історією і прокляттям.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ КАНАЛ В ТЕЛЕГРАМ