У червні, під час своєї передвиборчої кампанії, тоді ще кандидат у президенти Володимир Зеленський обіцяв всіляко сприяти інтересам бізнесу і захищати їх від дій силовиків, передає Народна правда.

Однак на ділі все виявилося не зовсім так, як обіцяв президент – відразу кілька великих компаній опинилися в епіцентрі скандалів, винесених у публічну площину саме Зеленським.

Звідки шум і чи є спосіб не відлякати інвесторів? Показові жертви

Останні дії СБУ стосовно одного з бюджетоутворюючих підприємств рідного міста Зеленського – ArcelorMittal Кривий Ріг – дезорієнтували міжнародних інвесторів і український бізнес із суміжних галузей більш ніж на тиждень. 17 липня стало відомо, що СБУ порушила кримінальну справу проти посадових осіб комбінату за статтею 441 Кримінального кодексу України – “екоцид”, що передбачає позбавлення волі на термін від 8 до 15 років. СБУ більше 14 годин проводила обшук та слідчі дії на території підприємства 20-21 липня.

Популярні новини зараз

Погода на 18 вересня: покладіть по цеглині в кишені

У Путіна вирішили "ліквідувати" Крим: мережа палає через нечуваний маразм

Донбас спіткали проблеми страшніші за війну: неможливо дивитися без сліз

Курс долара на 17 вересня сильно стривожить українців

Показати ще

“Наслідком таких дій стала заморозка інвестиційного проекту вартістю $150 млн”, – повідомила у Facebook прес-секретар підприємства Ганна Гатілова. “Проект заморожений. Працівники ArcelorMittal і підрядних організацій не зможуть виконувати подальшу роботу на цьому об’єкті”, – написала вона.

Дивацтва в діях СБУ, якій зараз фактично керує соратник Зеленського Іван Баканов, викликали ряд запитань у іншого його ставленика – секретаря РНБО Олександра Данилюка. Данилюк назвав обшуки на підприємстві ArcelorMittal Кривий Ріг “тривожним викликом”, і пообіцяв розібратися в ситуації.

23 липня 2019 року Баканов заявив, що має місце недбале ставлення до своєї роботи менеджменту компанії при освоєнні інвестицій.

«Судячи з усього, пан Баканов має на увазі, що освоєння коштів, які надходили на підприємство саме для забезпечення дотримання екологічних норм, було з порушеннями і можливими розкраданнями», – зазначає юрист, молодший партнер компанії Juscutum Володимир Рудніченко.

Поки рішення з приводу цього інциденту немає. Є тільки звинувачення у порушенні екологічної ситуації, які 26 липня спростовані протоколом обшуку СБУ. В протоколі зазначено, що радіаційний фон на підприємстві не перевищував норму.

ArcelorMittal – не єдиний великий бізнес, який намагався «рознести» Зеленський в перші місяці свого президентства. В немилості новообраного глави держави виявилося також найбільше в Європі підприємство з виробництва м’яса птиці – МХП. Спочатку Зеленський привселюдно заявив, що така компанія не потребує державної підтримки, потім запропонував правоохоронним та антикорупційним органам порівняти суми бюджетних дотацій, отриманих МХП, з обсягом виплачених акціонерам дивідендів.

Поки силовики в МХП не приходили – мабуть, їм вистачало роботи на ArcelorMittal. Проте вже зараз економісти та політологи схиляються до думки про те, що подібні дії нової влади навряд чи стануть бонусом до наданого Зеленському українцями кредиту довіри на виборах.

«Державна підтримка галузі тваринництва була і є необхідним інструментом для стимулювання виробництва продукції. Адже тваринництво – більш затратно, ніж рослинництво», – говорить Сергій Карпенко, який очолює Асоціації птахівників України.

Але варто перевіряти підстави і систему розподілу дотацій, затверджену урядом раніше? «Перевіряти підстави для виплат дотацій МХП — справа безперспективна. Навіть якщо перевірка відбудеться, ми побачимо, що гроші були виплачені на підставі об’єктивних показників, і згідно з прийнятими урядом на той момент підзаконних актів. Тобто шукати тут який-небудь склад злочину в діях МХП, як і будь-якого іншого отримувача дотацій, — безперспективно», – вважає заступник голови Всеукраїнської аграрного ради Михайло Соколов.

У відкритості МХП експерти впевнені, оскільки компанія є лідером галузі, постійно розширює виробничі потужності (за останні 10 років було інвестовано понад $1,5 млрд), створюючи нові робочі місця, нарощує обсяги експорту продукції (українська курятина вже споживається в 80 країнах світу). Крім того, МХП як експортер в країну валютної виручки і великий платник податків у бюджети різних рівнів. Важливий і той факт, що публічна компанія, акції компанії котируються на Лондонській фондовій біржі.

Економічно така поведінка президента не вигідно компаніям, ні державі: 35% акцій МХП належать західним інвесторам, а основний інвестор Арселору Лакшмі Мітал – відомий індійський бізнесмен.

Тому, по суті, держава Україна в особі Зеленського зазіхає на права західних акціонерів та інвесторів. Чому так відбувається? Пояснень такої поведінки новообраного президента може бути кілька.

«В основі нападок Зеленського на великий бізнес лежить досить поверхове розуміння їм причинно-наслідкових зв’язків. Він є втіленням простої людини, який має дуже невелике уявлення про дії і наслідки в економіці, але при цьому, владу він отримав, і йому треба якось реагувати, – говорить економіст Борис Кушнірук. – Я не знаю тонкощів корпоративної діяльності МХП, але знаю точно, що Зеленський вибрав не той механізм і не ту мову, якою можна говорити з найбільшими за всю історію України інвесторами».

Погоджується з ним і Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру. «Це спроба показати свою владу, при цьому не розуміючи, що таке економіка України. Зеленський зараз створює проблему для всієї економіки України. Як будуть розвиватися події далі – подивимося. Але, мені здається, що Зеленському потрібно домовлятися з великим бізнесом, а не наїжджати. Тоді економіка буде працювати», – вважає він. Сьогоднішня ситуація навколо МХП і криворізького гіганта – це, безумовно, дуже серйозний негативний сигнал для інвесторів, каже Охріменко. «Будь-який розсудливий інвестор скаже, що якщо у вашій країні найбільшим підприємствам починають створювати проблеми, то це говорить про те, що в країні немає правильної, чіткої влади. І таку країну інвестори навіть розглядати не будуть», – зазначає він.

Глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко нагадує, що перевірки компаній – не нове для України явище.

«У нас перевіряють і трясуть десятки компаній. При Порошенкові трясли IT–компанії. Інвесторів зараз хвилює інше: щоб не було рейдерства в Україні, тих проблем, яких в Україні, на жаль, вище даху, пов’язаних з величезною корупцією», – говорить політолог.

Кушнірук нагадує, що держдотації виникли після того, як скасували спецрежим сплати ПДВ. «І сьогодні говорити про те, що ти, Косюк, багатий і на тебе така система держпідтримки поширюватися не буде, – це просто абсурдно. Прийшла нова влада, і у неї немає зобов’язань перед минулою Верховною Радою, могли б сказати, – добре, ми змінюємо систему і будемо підтримувати тільки малі аграрні господарства. Так було б більш правильно», – підсумовує експерт.