Вперше на президентський пост ступила людина без досвіду роботи в політиці – Володимир Зеленський. Він відомий шоумен, актор і автор великої кількості гумористичних програм. Подивом є не стільки перемога Зеленського, скільки поразка Порошенко. Крім негативного впливу на репутацію Петро Олексійович отримав сильний удар по самолюбству, і він буде боротися за себе, використовуючи численні важелі впливу.

Про це йдеться у матеріалі Акцентів.

Надалі люди зможуть спостерігати, як Порошенко буде реабілітувати себе, до чого це призведе, і які дії будуть зроблені. Особливої ​​підтримки у населення немає, а можлива кримінальна справа може стати причиною втечі з країни і погіршення репутації. Він будь-якими способами постарається залишитися на плаву і відновити себе як політика, використовуючи зв'язки в різних інститутах країни. Серед ключових важелів впливу є створена ним Православна церква України (ПЦУ). Навколо цього проекту об'єдналося чимало людей, які лояльно ставляться до Петра Олексійовича.

Образ справедливого борця за релігійні вчення давно створений навколо Порошенко. Президентська кампанія проходила з акцентом на створення першої незалежної української церкви, а заслуги приписали Петру Олексійовичу. Численні шанувальники колишнього президента впевнені в його особливому значенні для церкви, тому надають усіляку підтримку. Всі керівники церкви разом з головою Епіфаніем (Думенко) повинні бути вдячні Порошенко. Саме він зумів вивести їх з тіні Філарета, створивши нову церковну структуру зі своїми правилами, особливостями і керівництвом. Результатом таких дій є «автокефальний блок», куди входять служителі церкви, політики і бізнесмени.

Політичні прихильники і підтримка Порошенко

Ключову підтримку Порошенко надають політики, які були основними в створенні проекту автокефалії української церкви. Ключовим суперником нинішнього президента є Ростислав Павленко. Тільки недавно він був на чолі Національного інституту стратегічних досліджень, але після президентських виборів одразу був звільнений з посади. Ростислав є одним з основоположників проекту автокефальної незалежної церкви, він різко критикує не тільки Зеленського, але і всю його команду, звинувачуючи в непрофесіоналізмі. Багато разів Володимир всіляко підтримував церкву, але відмовився втручатися в її справи. Це може зіграти з ним злий жарт, а Павленко продовжить активно впливати на президента, використовуючи церковне питання.

Популярні новини зараз
Українські пенсіонери отримають по 500 гривень "бонусу": хто у списку "літніх" щасливчиків Спіймали на вулиці та примусово відвезли в ТЦК: українцям розповіли, як себе поводити На школи тепер чекають масові перевірки: батьки домоглися свого Тариф 7,96 грн/куб діятиме не для всіх: кому доведеться платити більше
Показати ще

Андрій Парубій також може встати в опозицію проти Зеленського. За кілька місяців роботи нового президента було багато конфліктів і непорозумінь. Поки що Парубій продовжує працювати спікером Верховної Ради, але це ненадовго. Основний конфлікт – це бажання президента розпустити Раду достроково. За підсумками парламентських виборів Андрій Володимирович за фактом звільнений, але юридично залишається на своїй посаді. Продовжує ображатися на Володимира Зеленського, як і інші політики за президентства Порошенко.

Підтримка Порошенко від Кабінету Міністрів

Незважаючи на часткову зміну політичної еліти у владі продовжують перебувати люди, які раніше були активними творцями проекту автокефальної церкви. Серед ключових фігур виділяють Андрія Юраша. Він є директором департаменту міністерства культури у справах релігій і національностей. Саме ця людина активно виступала за поїздку чинного президента на Фанар. Якщо врахувати, що у Юраша є багато друзів і знайомих в Константинополі, а сам проект автокефалії – це його дітище, подібна поїздка є наочним способом змусити Зеленського прогнутися під стару владу.

На Фанарі Зеленському потрібно було поставити підпис під документом, але він відмовився це зробити. Журналісти з різних джерел стверджують, що це були документи по екології, але за однією з версій це було не що інше, як передача Вселенському патріархату українських ставропігій. Підпис під цим документом міг негативно вплинути на поточну репутацію Зеленського і його імідж.

Вселенський патріархат – ще одне джерело постійного тиску на Володимира Зеленського, адже від президента Порошенко був отриманий великий куш в Україні. Патріарх Варфоломій під час зустрічі із Зеленським у Стамбулі хотів обговорити багато питань і одне з них – це кримінальна справа проти Порошенка. Але в останній момент він передумав це робити з різних причин.

Андрій Юраш та члени його сім'ї успішно працюють на своїх посадах, незважаючи на зміну влади. Успішна інтеграція дозволяє Андрію і далі впливати на справи національностей та релігій Мінкульту України. Цей відділ додатково займається питаннями церкви, що дає можливість Порошенко забезпечувати вплив.

Павло Клімкін – ще один учасник протистояння, який працює міністром закордонних справ. Незважаючи на постійні конфлікти і загрози його крісло залишається під ним. Після звільнення він продовжить боротьбу проти чинного президента, і приєднається до команди колишніх політиків на чолі з Петром Олексійовичем. Через особливої ​​міжнародної ситуації навколо України Клімкін відігравав важливу роль у формуванні української політики. Тому Порошенко постійно нагороджував Павла і надавав йому свою підтримку.

Міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко також вважається людиною Порошенка і готовий надати йому свою підтримку. Між ними знайдений тісний зв'язок, як в бізнесі, так і в політиці. Наприклад, фонд Марії Порошенко постійно спонсорує різні події, організовані дружиною Зубко, а Геннадій свого часу допоміг влаштуватися братові Софії Юраш, невістці чиновника Мінкульту.

Це не всі люди, що підтримують Порошенко. Також склалася ще невелика частина політиків, які лояльно ставляться до колишнього президента:

– міністр спорту Ігор Жданов. Був активним учасником Майдану, працював на посаді коменданта. Після подій революції став міністром. Постійно стверджує, що буде працювати до кінця і надасть усіляку підтримку Петру Олексійовичу.

– перший віце-прем'єр Степан Кубів. Його риторика ясно дала зрозуміти – він проти Зеленського. Включений в блок Петра Порошенка.

– міністр культури Євген Нищук. Підтримував автокефалію української церкви, активно співпрацював з Порошенком, але не протидіє президенту Зеленському.

Вплив бізнесу на поточну політику

Окремі представники бізнесу також надають підтримку Петру Порошенко. Серед ключових спонсорів автокефальної української церкви в сфері бізнесу виділяють Андрія Мацола та Олександра «Наріка» Налекрішвілі. Останній, до речі, є відомим кримінальним авторитетом.

Мацола – друг Єпіфанія і Євстратія Зорі. З його допомогою істотно знизився вплив Філарета. Також він забезпечив вирішення всіх фінансових питань, які були пов'язані з підготовкою проекту автокефалії.

Налекрішвілі поступово входить в політику, але все одно є прихованою людиною. Під час передачі Томосу він був в Константинополі, активно брав участь у вирішенні церковних питань. Є сватом Андрія Павелко, члена Блоку Петра Порошенка.

Вартість Томосу дозволила бізнесменам стати спонсором проекту і отримати відповідні привілеї. Також вони є учасниками неофіційного «автокефального блоку».

Автокефальна церква як зброя для Порошенка

Спочатку президент Зеленський сказав, що він не хоче, і не буде втручатися в церковні справи, але такий підхід буде мати серйозні наслідки. Петро Олексійович розуміє ситуацію і буде використовувати церкву в Україні як джерело тиску на Зеленського, що в підсумку може призвести до його поразки як потенційно сильного політика. Ігнорування елементарних церковних питань може призвести до серйозних проблем. Тільки що сформований «автокефальний блок» Петра Порошенко може штучно створювати негативні церковні течії, які вплинуть на політику Зеленського. Ситуації покажуть, що Володимир не має контролю, не може регулювати церкву і не знає, як правильно діяти в певних умовах.

Бажання зберегти владу з боку Зеленського має виявлятися не тільки в якісній політиці, а й в можливості контролю церковних питань. Він повинен показати свою силу і вплив у всіх сферах культурного і політичного життя країни