Про це йдеться у розслідуванні «Слідами» на каналі України.

За відсутньої реальної конкуренції на ринку профільні спеціалісти галузі навіть заговорили про монопольну змову компаній «Електропостачзбут» і «Торгсервіс» - посередників українських виробників сірчаної кислоти. «Окрім дефіциту та критичної залежності, утворились сприятливі умови для збагачення компаній-посередників. Без прибутку для вітчизняних промисловців. Загалом від моменту запровадження режиму квотування ціни на сірчану кислоту зросли на 89%. В окремих випадках ціни від тих-таки українських виробників зросли на 107%», - йдеться у розслідуванні.

2 липня 2018 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі таки ухвалює рішення про запровадження квот на імпорт сірчаної кислоти та олеуму. Квоти запрацювали від 1 вересня 2018-го. Уже наприкінці вересня того ж таки 2018-го ринок відчув перші наслідки. «Металургів можна зрозуміти – адже через квотування прогнозовано зросли ціни на сірчану кислоту - в середньому до 4400 грн за тонну», - зазначають автори.

Нагадаємо, проблеми з постачанням сірчаної кислоти та олеуму у вітчизняній промисловості розпочалися навесні 2014-го. Фактично анексія Криму та війна на Донбасі залишили підконтрольну частину країни без продукції хімічних підприємств, які забезпечували понад половину постачі сірки – основного компоненту виробництва сірчаної кислоти.

Нині на підконтрольній Україні території працюють лише три постачальники сірчаної кислоти: «Сумихімпром», «НВП «Зоря» та Східний Гірничо-збагачувальний комбінат.

Популярні новини зараз
ТЦК забудуть про порушників: через який час викреслять з бази і припинять переслідувати ухилянтів Посилення мобілізації: відстрочки більше не врятують - на кого вже полює ТЦК До 5000 гривень зарахують на картку: українці можуть отримати гроші на комуналку Без води залишаться мільйони? Світлана Гринчук розповіла про масштабний проєкт для Дніпропетровщини, щоб не допустити екологічного колапсу
Показати ще

Експерти та представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти і олеума для нівелювання ризиків недостатнього забезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також створення умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот були збудовані навколо державних підприємств-виробників сірчаної кислоти.