У серпні цього року відбувся скандальний тендер на закупівлю 41 вантажного автомобіля для МО України, в якому фактично безперешкодно виграло ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ Будшляхмаш», оскільки реальних конкурентів військові чиновники під різними надуманими приводами технічно відсторонили від участі в тендері ще на етапі подачі документації. З такою заявою виступив Юрій Повх, колишній помічник Міністра оборони України (2014-2015 рр.)
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяВ результаті військові отримали фактично перефарбовані в зелений колір цивільні автомобілі за ціною значно вищою, ніж у вітчизняних виробників-зазначив Ю. Повх на своїй сторінці в Facebook.
Різниця між ціною, за якою минулого року постачалися до ЗСУ автомобілі «Богдан-63172» та запропонованою «Будшляхмашем» цивільною вантажівкою «МАЗ-631727» зросла на близько 200 000 грн. Тобто загалом держава на закупівлі 41 машини втратила понад 8 000 000 грн.
При цьому на вантажівці «МАЗ-631727» відсутні опції, яких раніше вимагали військові – наприклад, радіостанція. Тобто фактична різниця у ціні є ще більшою. Вітчизняні «Богдан-63172» та КрАЗ ще три роки тому пройшли визначальні відомчі випробовування для ЗС України. Чи випробовували військові з такою ж ретельністю цивільний МАЗ – невідомо.
Невідповідність вимогам військових викрилася, коли до армії почали надходити перші машини. Завдяки фото, зробленим волонтерами, можна наочно переконатися у нахабності цієї оборудки.
Замість повноцінної лебідки (двостороння – кабіна/корма) з приводом від двигуна, яка стоїть на «Богдан-63172» і здатна витягнути повністю завантажену машину (зусилля 12 тон) з довжиною троса 60 метрів, на «Будшляхмаші» з переду просто прикрутили електричну китайську поробку з зусиллям нижче 10 тон і довжиною троса 30 метрів, що ставить під великий сумнів ефективність такого обладнання.
Бортова платформа закріплена настільки низько, що суттєво погіршує можливості обслуговування в польових умовах, зокрема - фактично унеможливлює швидку заміну паливного фільтра та заправку автомобіля через лійку. А ящик для інструментів розташований так, що погіршує геометричну прохідність авто і при подоланні серйозного бездоріжжя має усі шанси відірватися. Також у автомобіля відсутні шторки світломаскування кабіни.
Окремої згадки потребують і набір інструментів. У цивільній версії відсутні кріплення для буксирувального троса та шанцевого інструменту. А сам інструмент – збірка низькоякісного посміховиська. Як, наприклад, можна орудувати туристичною лопаткою, якщо треба відкопати з землі чи снігу багатотонну машину (запальничка на фото – для масштабу)?
У намаганні продати військовим цивільну вантажівку, на «Будшляхмаші» мабуть, не згадали, що у кузові може перевозитися особовий склад і таку «дрібницю», як освітлення та вентеляційні клапани, з яких передній до того ж служить для екстреної комунікації з водієм та старшим машини, просто забули передбачити. Переможці тендеру так поспішали продати цивільний МАЗ до МО України, що під час наведення військового зовнішнього вигляду машини, пофарбували у зелений колір не лише ручки дверей, а й усю фронтальну частину відсіку двигуна разом з… радіатором та маркуванням частин двигуна що, напевно, мало б символізувати «військовість» машини, а насправді просто погіршило теплообмін системи охолодження та ідентифікацію запчастин.
Ситуація з підміною військових вантажівок на цивільні трапляється цього року вже не вперше. Саме за таким сценарієм у лютому-березні цього року ДП «45 експериментальний механічний завод» з Вінниці провів тендер на закупівлю п'яти повнопривідних автомобілів (шасі) з колісною формулою 6х6 без платформи, закупивши у підсумку нелокалізовані автомобілі на 2,47 млн гривень дорожче, ніж пропонувало «Богдан Моторс».
Усі ці закупівлі відбуваються за повної і солідарної мовчанки професійних антикорупційних організацій. Хоча реальні збитки для державного бюджету навіть на згаданих двох закупівлях сумарно перевищують 10 млн. грн. Де осяде різниця між фактичною вартістю автомобілів та коштами, сплаченими за дорогі МАЗи – мабуть, повинні зацікавитися відповідні державні установи. Адже неозброєним оком видно, що в оборонку повернулися лише дилери закордонних брендів, а вітчизняні виробники - абсолютно не бажані учасники у закупівлях оборонної сфери країни.
