Будівельники з великої дороги

Скандально відомий бізнесмен Араік Амірханян, який іще нещодавно перебував у розшуку, і його компанія «Полтавабудцентр» фактично захопили в заручники дорожню галузь. Беручи участь майже в усіх тендерах, компанія щоразу намагається зірвати процедуру торгів, подаючи скарги в АМКУ. Після цього шантажує учасників ринку пропозиціями розблокувати процедуру закупівель за «певних умов». «Бізнес Амірханяна» вже позначається на темпах відновлення доріг у багатьох регіонах - будівельний сезон минає, а конкурси не проведені й досі, робіт ніхто й не розпочинав. Останній зрив тендеру стався 26 червня. АМКУ скасував рішення Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області відхилити чергову заявку «Полтавабудцентру» на участь у конкурсі, і тепер компанія Амірханяна претендує на поточний середній ремонт ділянки дороги на Нікополь, що загрожує реалізації цього проекту.

Будівництво доріг цьогоріч проводиться як ніколи масштабно й інтенсивно. Виділено рекордне фінансування. Трохи запізнюються з освоєнням коштів місцева влада, яка ще не до кінця розібралася у специфіці процедури тендерних закупівель.

Іще одна проблема пов'язана з навмисним блокуванням тендерів однією з будівельних компаній. «Полтавабудцентр» можна справедливо назвати головним скандалістом автодорожнього ринку. Не маючи ні власної техніки, ні штату співробітників, підприємство бере участь практично в усіх тендерах - у якому б регіоні вони не проводилися. Хапається за, здавалося б, відверто невигідні контракти з ремонту доріг у найбільш «важкодоступних» районах. При цьому «Полтавабудцентр» не має там ані виробничих потужностей, ані налагоджених зв'язків. Виконати взяті зобов'язання компанія не може, оскільки організація всього процесу пов'язана з високими витратами, а у збиток ніхто, звісно, не працюватиме. Такі контракти потім просто «продають» іншим підрядникам, невеликі регіональні компанії беруться за подібні замовлення, працюючи за безцінь, аби хоч якось вижити. Зрозуміло, що ні про терміни, ні про гарантії якості не йдеться - добре, якщо об'єкт узагалі закінчать.

У багатьох випадках замовники - служби обласних доріг - просто не допускають «Полтавабудцентр» до торгів, оскільки компанія не має досвіду роботи в ролі генерального підрядника. Говорячи простіше, вона працювала тільки на субпідряді, виконуючи окремі види робіт і не відповідаючи за реалізацію всього проекту. У «Полтавабудцентру» також немає власних потужностей із виробництва асфальтобетону. Документи компанії містять хибну чи неповну інформацію. А довідки про оренду обладнання часто виявляються недостовірними: на одному з тендерів компанія заявила, що планує взяти в оренду потужності, які вже завантажені іншими компаніями.

Однак, отримавши відкоша, «Полтавабудцентр», як правило, подає скаргу в Антимонопольний комітет України. І АМКУ йде компанії назустріч. Таким чином «Полтавабудцентр», наприклад, змогла зірвати тендер із поточного середнього ремонту дороги державного значення М-15 Одеса-Рені. Компанія навіть потрапила у ТОП скаржниківза версією Антимонопольного комітету.

Така лояльність АМКУ досить дорого обходиться бюджету. У низці випадків, запропонувавши демпінгову ціну, вигравши тендер і отримавши аванс, фірма так і не розпочала робіт. Радник голови «Укравтодору» Славоміра Новака Олександр Кава каже, що ситуацію наразі не можна назвати загрозливою. Але тривожні дзвіночки з регіонів уже надходять.

«У деяких областях це відбувається. Складна ситуація сформувалася наразі тільки в Житомирській області», - коментує Кава.

Варто сказати, що наприкінці березня «Полтавабудцентр» домоглася через АМКУ перемоги в конкурсі на поточний середній ремонт дороги Житомир-Чернівці.

«Їм, до речі, не завжди вдається зірвати тендер, але відтягуються терміни до прийняття рішення АМКУ. А оскільки там не одна тисяча скарг, розглядати справу можуть тиждень, два, місяць. Можуть зриватися терміни будівництва», - говорить голова ради Всеукраїнського центру реформ транспортної інфраструктури Володимир Наумов.

Встановити, хто стоїть за скандальною компанією, нескладно. Директор «Полтавабудцентр» Гарник Петросян є одночасно ще й директором ТОВ «Миколаївбудцентр». Власником останньої компанії виступає добре відома всій галузі людина - Амірханян Араік Хачикович. Сам Амірханян цього особливо й не приховує - наприклад, як представник «Полтавабудцентру»він виступав на робочій нараді у Миколаївській ОДА.

Бізнесмен устиг засвітитися у безлічі скандалів: починаючи від зривів тендерів і закінчуючи нападом на голову «Укравтодору». Основний свій бізнес - махінації з тендерами - Амірханян почав 2004 року. Разом зі сім'єю він заснував ПП «Дорлідер», а пізніше - ще одну компанію з такою ж назвою - ТОВ «БК «Дорлідер». Дві компанії тривалий час працювали в тандемі, влаштовуючи «безпрограшні тендери» й освоюючи мільйони бюджетних коштів, про що неодноразово писали «Наші гроші».Доходило до смішного: тендерні документи однієї фірми могли прийти на конкурс із печаткою іншої. Окрім того, компанії регулярно надавали одна одній безвідсоткову фінансову допомогу.

За компанією «Дорлідер» тягнеться шлейф й інших скандалів, пов'язаних із освоєнням бюджетних коштів. Так, 2013 року відремонтовану за 70 мільйонів гривень ділянку державної автотраси М-15 Одеса-Рені не прийнято експлуатацію через низьку якість робіт. Серед підрядників була і компанія «Дорлідер». 2015 року підприємство обшукали в рамках розслідування фактів ухилення від сплати податків. Окрім того, компанію звинувачували в підробці документів для отримання 55 мільйонів гривень бюджетних коштів, виділених на ремонт доріг низки районів Одеської області.

2015 року Амірханян напав на голову «Укравтодору» Андрія Батищева у його власному кабінеті. Про це повідомив тодішній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський. Він також заявив, що це не перший конфлікт керівництва «Дорлідера» з держслужбовцями. «Нещодавно вони спробували залякати новопризначеного голову Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, оскільки той відмовився приймати у компанії роботу без перевірки», - зазначив Андрій Пивоварський на своїй сторінці у Facebook. Факт вчинення тиску підтвердив і сам начальник Служби автомобільних дорігу Миколаївській області Олександр Антощук, зазначивши, що від нього вимагали надати «Дорлідеру» ремонтні підряди в області.

До слова, до сьогодні Амірханян перебував в офіційному розшуку МВС: про це свідчить відповідна сторінкана сайті mvs.gov.ua - він переховується від досудового слідства із 23 березня 2017 року.

На початку цього року Антимонопольний комітет України оштрафувавгрупу компаній Амірханяна (ТОВ «БК «Дорлідер», ТОВ «СБ «Дорсервіс», ТОВ «Південьдортех») на суму понад 37 мільйонів гривень і заборонив брати участь у державних закупівлях терміном на три роки.

У СБУ пояснили, що компанії не тільки змовлялися під час торгів, а й ухилялися від сплати податків. «Ділки також застосовували схеми ухилення від сплати податків, завищення вартості проведених робіт і використаних матеріалів. Загальна сума привласнених тільки за два роки ділками коштів становить понад 100 мільйонів гривень», - заявили в СБУ.

За словами учасників ринку, з якими нам удалося поговорити, тактика Амірханяна - отримати замовлення і аванс будь-якою ціною, а потім почати домовлятися з субпідрядниками, шукати «ключики» до чиновників. Звісно, про якість робіт навіть не йдеться: коли претензії до роботи «Полтавабудцентру» з боку контролюючих органів досягнуть критичної позначки, Амірханян залучить нову юрособу. За тендери почне боротися черговий клон його скандально відомого «Дорлідера».

«Так, це проблема. Я вважаю, що їй потрібно приділяти увагу і досить серйозно обговорювати її. Усі прекрасно це розуміють - і міністр, і керівник «Укравтодору». Необхідно напрацювати цілий пакет змін до законодавства. Наприклад, нині дуже важливо, щоб не лише ціновий критерій був найголовнішим при визначенні переможця торгів. А також й інші критерії: кваліфікація того персоналу, який виконує роботи, звісно, наявність у нього обладнання, наявність досвіду. Тому що у нас будівельний сезон досить короткий, і коли приходять такого роду фірми і подають в АМКУ скарги, вони затягують саму процедуру, і потім це загрожує ситуацією зриву запланованого обсягу робіт. Тут треба, можливо, збільшувати суму тендерного забезпечення, щоб не допускати несумлінні фірми», - коментує ситуацію Артем Безуглий, в.о. директора підприємства «Державний дорожній науково-дослідний інститут ім. М.П.Шульгіна».

Одним зі способів боротьби експерт називає створення «чорного списку» несумлінних компаній і власників.

«Знаю, що Мінекономіки готове йти назустріч і готує відповідні пропозиції. Необхідний спеціальний реєстр несумлінних учасників тендерних процедур. Якщо вони внесені до цього реєстру, то заборонити їм участь у тендерах. Бо вирішити цю проблему на рівні АМКУ складно. Це не функція АМКУ - вивчати історію цієї організації. Вони просто дивляться: ось подали скаргу на якусь умову. А якби такий реєстр склали, то АМКУ дивився б, хто подає скаргу. Сумлінна фірма? Є вона у цьому реєстрі чи ні?», - вважає Артем Безуглий.

Підтримує ідею спеціального реєстру і Володимир Наумов.

«Я дуже багато спілкувався з Терентьєвим - керівником АМКУ, і з хлопцями, які виносять ті чи інші рішення. Вони кажуть: «А що ми можемо зробити, якщо це юридична особа?». Вони діють за законом. Гарне підприємство чи зареєстроване у якомусь сараї - це нікого не цікавить, це нехай розбирається сусідня гілка влади», - говорить експерт.

Директор Національного Секретаріату CoST в Україні Наталія Форсюк також вважає дуже важливим те, щоби до тендерів допускалися не фірми-пустушки, а виключно компанії з власною технікою, достатніми фінансовими можливостями і досвідом реалізації аналогічних проектів.

«Робота у цій галузі в будь-якій країні від бізнесу вимагає великих інвестицій - в обладнання, навчання співробітників, технології, тому йому дуже невигідно мати погану репутацію, буде дуже складно потім знайти роботу на ринку», - говорить вона.

На думку Олександра Кави, підходи до кваліфікаційних вимог для участі в конкурсі на ремонт і будівництво доріг наближені до європейських стандартів. І спроби ламати ці правила, йти на поводі несумлінних компаній призведуть до негативних наслідків.

«Вимога, щоби компанія мала досвід роботи у якості генерального підрядника, обумовлена тим, щоби не було компаній-прокладок. Це нормальний європейський досвід, у багатьох країнах узагалі повністю субпідряди заборонені, у деяких є певний люфт, який залишається для субпідрядника. Але основний підхід, щоби компанії самостійно виконували роботи, а не виступали прокладкою між державою і реальними підрядниками. Аналогічно й вимога щодо наявності заводу на відстані не більше 150 км від місця ремонту. Це відстань, на яку максимально доцільно везти асфальт. Оскільки він укладається гарячим, то необхідно забезпечити його температурний режим перед укладанням. Зараз уже підготовлений законопроект, згідно з планом Новака, щоби створити список несумлінних підрядників. А для цього необхідно внести зміни в наше законодавство про державні закупівлі, які дозволять не допускати до конкурсів компанії, що несумлінно виконують свої зобов'язання за попередніми торгами. Це європейський досвід, коли несумлінні підрядники просто не допускаються до роботи», - говорить радник голови «Укравтодору».

Як довго триватиме чергова афера Амірханяна? Очевидно, що ця ситуація вимагає вже не просто змін до законодавства, а дуже ретельного її вивчення з боку правоохоронних органів.

До слова, у ситуацію вже змушений був втрутитися прем'єр-міністр Володимир Гройсман. За його ініціативи Держаудитслужба розпочинає фінансову перевірку АМКУ. Голова Держаудитслужби Лідія Гаврилова у понеділок написала на своїй сторінці в Facebook, що її відомство зібрало інформацію від замовників тендерів і розпочинає фінансовий аудит АМКУ.

За інформацією джерел у Кабміні, «спусковим гачком» для перевірки стало звернення народного депутата Юрія Солов'я (БПП). Під час «години запитань до уряду» він заявив, що отримав масові звернення замовників, «які стверджують, що не вони, а саме Антимонопольний комітет визначає, хто буде переможцем, кого допускати або кого відхиляти з торгів». Саме Соловей ще рік тому направив звернення до Генеральної прокуратури, у якому просив розслідувати факти шахрайства з боку компанії «Полтавабудцентр», пов'язаної із компанією «Дорлідер». Тоді цій історії не надали належного значення, і сьогодні ситуація вже загрожує серйозними проблемами для галузі.