Росія пішла на поступки по миротворчій місії на Донбасі в обмін на приховування певної частини "Кремлівської доповіді". Так вважає експерт-міжнародник Максим Ялі. Цю заяву він зробив, коментуючи можливість зустрічі "нормандської четвірки" без Росії.

Експерт-міжнародник Максим Ялі вважає перспективу зустрічі "нормандської четвірки" без четвертого учасника цілком реальною з огляду на скандал навколо отруєння Сергія Скрипаля. Самі ж переговори він оцінює, як досить важливі, адже, крім рішення самого мандата миротворчої місії, необхідно узгодити і її деталі.

"Є дуже багато технічних питань, які необхідно буде узгодити, зрозуміти, провести експертизу. Це близько півроку пройде, щоб оцінити і всю складність проблем, скільки необхідно буде контингенту, фінансову складову. Від прийняття рішення до безпосереднього введення місії мінімум півроку буде необхідно", - припустив Ялі.

Максим Ялі

Радник глави МЗС України Тарас Качка вважає, що варіант зустрічі без Путіна розглядають як запасний варіант. У той же час він бачить в такому форматі певний сенс як для України, так і для Заходу.

"Робити діалог між Францією, Німеччиною та Україною щодо вирішення конфлікту в Донбасі заручником бажання або небажання Росії ніхто не хоче. І, очевидно, що це буде сигнал: показати, що залежнати від настрою і якихось викрутасів ніхто не хоче, і плюс до того, використовувати можливість, щоб зрозуміти, яку загальну тактику, загальну стратегію застосувати", - міркує дипломат.

Тарас Качка

Качка відзначає, що, хоча спільне стратегічне бачення місії вже є, країни-учасники переговорів повинні узгодити методи її здійснення.

"До Ради безпеки ООН потрібно визначити сам мандат. На сьогоднішній день його, наскільки мені відомо, немає. Є якесь бачення, спільні позиції, підходи. Зрозуміло, що досить інтенсивна дискусія триває з цього приводу. Але при цьому говорити про те, що вже готовий проект рішення і його повинні поставити на голосування - я б не був таким сміливим", - говорить він.

Микола Бєлєсков переконаний, що без Росії "нормандський формат" не працюватиме, але зустріч трьох країн може мати позитивні наслідки.

"Нормандський формат" без Росії, звичайно, неможливий. Але консультації, ці переговори, я думаю, можуть дати результат, якщо європейцям вдасться прямо почати говорити так, як про конфлікт каже Курт Волкер. Вони, звичайно, поділяють ті ж тези про миротворчу місію, але роблять це менше і все ж певну двозначність Росії залишають. Тобто, якщо вдасться за результатами цього засідання сприяти тому, що Україна, США, Франція, ФРН матимуть єдину позицію і настільки її будуть відстоювати публічно з миротворчої місії - то з цього буде результат", - сказав Бєлєсков в коментарі для "Ранкової Свободи".

Микола Бєлєсков

Диявол в дрібницях

Виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда також передбачає, що зустріч "нормандської трійки" символічно може бути вигідною для Києва і Євросоюзу.

"Зустріч керівників держав навіть утрьох, а не вчотирьох, покликана, я думаю, ці інтереси в певній мірі задовольнити: продемонструвати світу, що є держави, які хочуть врегулювання цього конфлікту, і є Росія, яка не надто переймається цією проблемою. Тобто, думаю, що зустріч можлива, але очікувати, що без Росії проблеми Донбасу можуть бути вирішені, - все ж таки дещо наївно", - відзначає експерт.

Євген Магда

Магда підкреслює, що спочатку Рада безпеки ООН має ухвалити рішення про введення миротворців, а вже потім мова піде про можливості цієї місії.

"З точки зору інтересів Меркель, Порошенко і Макрона, зустріч в Аахені можлива, і я думаю, що вона відбудеться, але говорити, що вона значно прискорить процес появи миротворців, я б все-таки не став. Нагадаю, що Німеччина ж не постійний член Ради безпеки ООН, на відміну від Франції. Тому для неї це теж важливо демонструвати власний вплив не тільки на європейську, а й на світову політику", - додає Магда.

Він переконаний: на Заході не зацікавлені в тому, щоб Україна знову потрапила під контроль Кремля, адже це буде мати негативні наслідки і для самого Євросоюзу.

Максим Ялі нагадує, що, якщо раніше в Кремлі відкидали можливість розміщення миротворчої місії на Донбасі, згодом риторика змінилася.

"Напередодні президентських виборів в Росії Путін, по-моєму, зробив дуже важливу заяву, що нібито Росія взагалі і не проти розміщення миротворців на всій території Донбасу, однак необхідно домовлятися з ватажками «ДНР» і «ЛНР». Це великий прогрес" , - зазначає експерт.

Він схильний пов'язувати таку зміну з "Кремлівською доповіддю", яку Міністерство фінансів США оприлюднило в лютому цього року.

"Диявол у дрібницях. "Кремлівська доповідь" шокувала навіть тих експертів, які були залучені до написання цього списку. Там відрізняється докорінно те, що було опубліковано, від того, що повинно було бути опубліковано. Звичайно, там є засекречена частина. Однак це була, з моєї точки зору, звичайно поступка з боку американської адміністрації, і це свідчить, що все ж вони дотиснули Росію по миротворцях", - припускає Ялі.

На його думку, США дозволили Путіну зберегти обличчя перед виборами, щоб після них гарантувати прогрес в питанні розміщення миротворців на Донбасі.

Раніше портал "Знай.ua" повідомляв про реакцію російського МЗС на чутки про те, що наступна зустріч "нормандської четвірки" пройде без Путіна.