Ізраїль і Росія домовились щодо Сирії, і це може мати серйозні наслідки для регіону, а також відобразиться на Україні.

Одна з ключових цілей Тель-Авіва - витіснити Іран із Сирії. Заради цього Ізраїль готовий іти на суперечливі, і навіть в дечому небезпечні, компроміси.

Москва ж, незважаючи на союз із Тегераном, хоче підтримувати добрі відносини з Тель-Авівом, тому в деяких ситуаціях готова "жертвувати" інтересами Ірану і навіть власною технікою.

Про причини та наслідки зближення двох країн йдеться в статті Аліни Купцової .

Плідний візит

Популярні новини зараз
"Нафтогаз" попередив усіх: потрібно встигнути до 25 квітня На школи тепер чекають масові перевірки: батьки домоглися свого Німеччина вводить суворі обмеження: як це вплине на українців Чому українцям необхідно заповідати майно вже зараз та як це зробити правильно
Показати ще

Нещодавній візит прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньяху до Москви пройшов дуже плідно. Нетаньяху був одним з небагатьох світових лідерів, які приїхали до Путіна на військовий парад 9 травня. І це був потужний сигнал лояльності та готовності до діалогу.

Тому не дивно, що наступного дня Росія на знак жесту доброї волі відмовилася від ідеї продати до Сирії або розгорнути там зенітно-ракетні комплекси С-300, через які нервувався Тель-Авів.

Ізраїль погодився допустити до своїх північних кордонів війська президента Сирії Башара Асада, що значно зміцнить позиції союзника РФ, та й самої Москви - і у військовому, і в політичному планах. А натомість росіяни пообіцяли, що там не буде присутності Ірану та "Хезболли.

Після переговорів у Москві Нетаньяху зробив ряд знакових заяв. Спочатку прем'єр наголосив, що Росія не стане заважати діям Ізраїлю в Сирії. Трохи пізніше дав зрозуміти, що Росія нібито теж хоче, щоб іранських сил не було в цій країні.

Гримуча суміш у Сирії

Відносини Ізраїлю та Ірану - вибухонебезпечна гримуча суміш, яка десятки років тримає в напрузі регіон. Зокрема, Тегеран підтримує в Лівані терористичне шиїтське угруповання "Хезболла", якому протистоїть Тель-Авів.

Сирія в даному випадку найчастіше виступає перевальним пунктом. Тому "Хезболла" бореться за Асада, як і сам Тегеран з 2011 року.

Ізраїль побоюється, що Іран облаштує на сирійській території військові бази і запустить заводи з виробництва ракет для простішої доставки їх "Хезболлі". Тому Тель-Авіву так важливо витіснити Тегеран із Сирії або хоча б відкинути подалі від своєї країни. Москва запропонувала саме те, чого так жадає Ізраїль: відносно безпечний кордон і ослаблення позицій Ірану. Доля ж Башара Асада, нехай і заплямованого військовими злочинами, Тель-Авів мало турбує.

Чого домагається Москва

Для Кремля це спосіб обмежити вплив США в регіоні, зміцнити позиції свого ставленика у Сирії і отримати більшу свободу дій.

Більше того, для Москви вкрай важливо зберегти досить відчужену політику Тель-Авіва щодо агресії в Україні. Ізраїль принципово не приєднався до санкцій Заходу проти Росії і, судячи з останніх заяв, робити цього не збирається. Та й після 2014 року Тель-Авів утримується від поставок зброї в Україну, хоча під час загострень з Москвою Ізраїль натякав на таку можливість.

"Ми створили ніби свої особливі відносини з Росією, і багато в чому рахаємося з російськими інтересами", - днями чесно зізнався міністр оборони Ізраїлю Авігдор Ліберман.

З огляду на все це, інциденти між Росією та Ізраїлем не повинні вводити в оману. Так, Тель-Авів, який знищив хвалену російську систему "Панцир-С1" під час удару по іранських позиціях, попереджав Москву про майбутній обстріл.

Показовою є і реакція Росії. Хоча Ізраїль завдав десятки ударів по іранцях - союзниках Росії - Москва жодного разу не висловлювала протесту, навіть коли в процесі знищувалася надана ​​нею техніка.

Як повідомляв портал "Знай.ua", парламент Ізраїлю уповноважив прем'єр-міністра і міністра оборони країни оголошувати війну.

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху запевнив, що його країна не хоче війни з Іраном.

На питання журналістів про можливість війни з Тегераном він заявив, що ніхто не хотів би такого розвитку подій. У той же час прем'єр Ізраїлю зазначив, що Іран "змінює правила гри" в регіоні.