Ефективна діяльність місцевої влади після розширення в рамках децентралізації її повноважень неможлива без впровадження такого інструменту, як місцевий референдум. Про це на прес-конференції в ІА "ГолосUA" заявив політолог, керівник аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов.

Після того як в 2012 році припинив діяти прийнятий в 1991-му закон про всеукраїнський і місцевий референдуми, в Україні відсутня законодавча база для проведення місцевих референдумів, нагадав політолог.

"При цьому з 1991 до кінця нульових було проведено близько 150-ти місцевих референдумів, які стосувалися питань благоустрою, земельного устрою, повноважень місцевих органів влади. На жаль, ті нинішні депутати, які будучи в опозиції, били себе в груди і говорили про те, що це треба, але головне - не дати Азарову проштовхнути свою редакцію, про референдум геть забули", - підкреслив Золотарьов.

Єдиним, на його думку, політиком, який відстоює практику референдуму, є Віктор Медведчук, протягом останніх 10 років не поміняв свою позицію.

"А той же, припустимо, Гончаренко, який в квітні 2015 року вніс проект закону про місцевий референдум, про це вже забув. Очевидно політична доцільність не дозволяє", - іронізує політолог.

Популярні новини зараз
Дешевше, ніж чашка кави: Vodafone запустив пільговий тариф, але не все так радісно Чужі борги можуть стати вашою проблемою: "Нафтогаз" дивує українців "сюрпризами" Українцям виплатять по 10 800 гривень на особу: хто отримає нову допомогу З 1 травня доведеться виживати без допомоги: кому перестануть виплачувати субсидію
Показати ще

За словами Золотарьова, якщо ми передаємо повноваження місцевим громадам, то і повинен бути такий інструмент, як місцевий референдум.

"Чому? Тому, що це - феодальне право, коли тато командує поліцією в райцентрі, зять в прокуратурі, а невістка працює суддею, коли все схвачено і неможливо добитися правди. Тобто, щоб ми не отримали замість децентралізації реальну феодалізацію, при якому буде працювати станове право - право для тяглового народу і право для шляхти. Ви пам'ятаєте Лозинського? Це класичний приклад станового райцентру, де нагорі тьма влади, а внизу влада пітьми", - резюмував експерт.