Низка науковців дійшли висновку, що людина бачить реальність із запізненням на 100 мілісекунд, а відтак, мозок намагається заповнити прогалину в часі та доповнює картину за допомогою досвіду. А це, своєю чергою, і призводить до виникнення оптичних ілюзій.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяДжерело: іноземне видання Vox.
Як відзначається, ще у 2019 році низка науковці провели дослідження, щоб з'ясувати, як виникають оптичні ілюзії. Так, вчені взяли анімовану ілюзію з двома цятками одна з яких була статичною, а інша нібито рухалася по діагоналі, хоча насправді просто періодично зсувалася то вгору, то вниз.
Окрім цього дослідники створили ще одне відео. На ньому друга цятка справді рухалася по діагоналі. Вони показали обидві анімації дев’ятьом піддослідним щонайменше десять разів і за допомогою методу нейровізуалізації створили карту мозкової діяльності кожного учасника експерименту.
З’ясувалося, що анімації викликали різну активність у зоровій корі, тобто, вона сприймала відео як неоднакові. Натомість шаблони активності у лобовій частці мозку, яка відповідає за передбачення ситуацій та ухвалення рішень, були схожими. Лобова частка "вважала", що на обох анімаціях можна помітити діагональний рух. А отже — саме у ній створювалася оптична ілюзія.
Також, як запевнили вчені, те, що ми бачимо, не є дійсністю — зір відстає від реальності приблизно на 100 мілісекунд. Щоб людина сприйняла певну зорову інформацію, спершу світло має потрапити на сітківку ока, згодом — перетворитися на імпульс, що передасть інформацію системі візуальної обробки зображень. А вже звідти сигнал має надійти до лобової частки, де формується сприйняття того, що саме бачить людина.
"Маленький брудний секрет сенсорних систем людини полягає у тому, що вони "запізнюються" і передають інформацію не про те, що відбувається зараз, а про те, що відбувалося 50 мілісекунд тому. У випадку з зором — навіть сто мілісекунд тому", — каже нейробіолог з Медичного інституту Говарда Гʼюза Адам Хантман.
А відтак, мозок не може покладатися на цю "неактуальну" інформацію. Якби він це робив, люди не могли б виконувати низку елементарних завдань — наприклад, вчасно відбити м’яч. А також постійно мали б проблеми з координацією та травмувалися.
Натомість мозок намагається передбачити траєкторію руху. Він формує історію про те, у якому напрямку рухається об’єкт, і згодом ця історія стає реальністю, яку бачить людина. Яскравим прикладом цього є ілюзія, відома як "ілюзія спалаху".
Вона зображує червону цятку, яка рухається на чорному тлі вправо, коли раптово поруч з нею з’являється зелена цятка. Це відбувається саме тоді, коли положення обох цяток вирівнюється по вертикалі. Однак з певної причини спостерігачу завжди здається, що зелена цятка з’являється ще до того, як з нею "зрівняється" червона.
Адам Хантман наголошує, що те, що ми бачимо — це здебільшого передбачення, а не "пряма трансляція" подій. Інформація, яку отримують органи чуття, лише виправляє помилки мозку.
Обов'язково підпишись на наш канал у Viber, аби не пропустити найцікавіше
Нагадаємо,
Як повідомляв портал Знай.uа, в артефакті з біблійного святилища, яке розташоване недалеко від Єрусалима, археологи знайшли коноплю.
Також портал Знай.uа писав, що в Італії археологи відкопали в місцевих виноградниках вкрай рідкісну римську мозаїку.
