Тим часом, поки вітчизняні чиновники радіють з того, що «#траншнаш», їх підопічні - прості українці, які закономірно вважають, що радіють ті, кому є чому радіти, збільшують розмір своїх очей, спостерігаючи за проміжними результатами вже другої кампанії електронного декларування.

Є з чого

Зрозуміти можна і тих і інших. Якщо не згадувати про транш, заради якого чиновникам довелося піти на величезні жертви і підняти завісу над святая святих кожного держслужбовця - його доходами, поки ще не остаточні результати е-декларування показують упевнену тенденцію того, що справи у «кращої половини» українців йдуть досить непогано. І це, якщо ще й врахувати, що, очевидно, дбаючи про нервову систему українців, державні мужі і дружини вирішили показати лише максимально допустимі для сприйняття суспільством суми своїх доходів.

Варто окремо відзначити й ту старанність і завзяття, з яким чиновники жадали розповісти народові правду. Аж в черговий раз систему е-декларування «поклали». Щоб віддати належне старанням усіх охочих і дати ще трохи часу на те, щоб до розумно складеної декларацію не потрапило нічого зайвого, Національне агентство з питань запобігання корупції продовжило крайній термін подачі звітів до 1 травня.

Багаті - багатіють

Популярні новини зараз
Почекайте з покупками: виплати пенсій затримають Українці можуть залишитися без опалення та гарячої води: комунальники попередили про ризики "Нафтогаз" попередив усіх: потрібно встигнути до 25 квітня Гроші на дітей: в Україні збільшилася сума допомоги батькам новонародженої дитини
Показати ще

І що ж показали декларації 2016, запитаєте ви. Та нічого несподіваного. У Кабінеті міністрів залишається все стільки ж мільйонерів. У більшості з них помітно не поменшало грошей. Хтось, як міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик, не виключено, що завдяки формулі «Роттердам +», придбав собі і своїй дружині по Mercedes-у (Mercedes-Benz S500L 4MATIC 2015 року випуску і Mercedes-Benz GLE400 4 MATIC 2016 року випуску - відповідно).

Ясна річ, поза надбаннями не залишився і вже майже рік як прем'єр-міністр Володимир Гройсман, який збільшив за звітний період свій добробут майже в два рази. Було б навіть дивно, якби цього не сталося. Щоправда, як виявилося, більшу частину грошей - 11.130.000 гривень, прем'єр отримав від того, що просто дуже вдало попрощався з раніше нажитим непосильною працею майном - земельною ділянкою та автомобілем.

Кар'єрний трамплін

Цікаві речі відбулися і з молодими і гарячими борцями з корупцією в Україні. Тими, хто буквально нещодавно припав серцем до держслужби. Свіжа кров, очевидно, наслідуючи приклад старшого покоління, вже також встигла «накопичити» свій перший мільйон.

Наприклад, головний борець за прозорість всього навколо - перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, за минулий рік заробив всього 496,962 тис. гривень доходів. Як не дивно, ці гроші були отримані законним шляхом - у вигляді заробітної плати. Крім того, у 32-річного кабмінівського хіпстера є квартира в Києві площею 133 квадратних метра, придбана в серпні 2014 року, яка на сьогодні може «потягнути» мільйонів на 5 гривень.

А ще у Нефьодова була машина - скромна Infiniti EX35. Щоправда її викрали. Так що, потерпілому заступнику міністра довелося пересісти на не зрозуміло звідки взяту Audi A6 2.0 Т Quattro, вартістю в 50.000 доларів США.

Не відстає від свого однолітка і не так давно призначена 27-річна заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Наталя Бойко. Напередодні Нового 2017 року, скромна дівчина зі Львова обзавелася міським позашляховиком Toyota C-HR за 750 тис. грн. Так що, готівки у неї залишилося не так багато - 235.000 гривень, 18.000 доларів і якихось 9.000 євро. В цілому, якщо перевести в гривні - вийде не більше за мільйон.

Видимість реформ

А не дивує українців такий стан справ лише з однієї простої причини: керівництво країни зробило все, що було в його силах, щоб одночасно і провести реформи, як того вимагали міжнародні партнери, що виділяли під це транші, і налагодити роботу так, щоб ці видимі реформи, не могли почати працювати.

На думку глави київського відділення громадського руху Миколи Томенка «Рідна країна» Олександра Федоренко, це стосується і самого електронного декларування, і антикорупційного органу НАЗК, сумно відомого високими заробітними платами своїх членів і відсутністю відчутних результатів.

«Електронне декларування реальних результатів в боротьбі з корупцією не принесло. Тільки скандали і обурення суспільства від того, що стало видно багатомільйонні суми, що знаходяться на руках у наших чиновників.

Я вважаю, повинен все-таки існувати процес безпосередньої перевірки декларацій, за яким повинно буде ще й притягнення до відповідальності послідувати. При цьому, ці органи повинні працювати так, щоб не було можливості використовувати їх для боротьби зі політичними конкурентами.

Крім того, головний інструмент - сайт з електронним декларуванням, не повинен постійно «висіти». Адже можна було за досить довгий час між «першим млинцем» і нинішньою кампанією все-таки полагодити головний інструмент в боротьбі з корупцією. Або це була «спецоперація Кабміну» по відволіканню уваги від грошей Гройсмана та інших міністрів?

Ще одна проблема полягає в тому, що не всі члени НАЗК розуміють ступінь своєї відповідальності. Деякі, як ми бачимо, можуть, мабуть за прикладом народних обранців, просто не з'явитися на засідання комісії. По всьому видно, що НАЗК було створено просто «для Ради Європи», щоб вони «заспокоїлися». Нинішня якість роботи органу - виключно грає на руку нинішній владі. І дійсно, адже поява такого органу, який реально щось робить в плані боротьби з корупцією - нікому з них не потрібна. А ось, як ширма і інструмент в боротьбі з політичними опонентами - він цілком корисний» - зазначає Федоренко.

При цьому, за словами політолога, змусити НАЗК нарешті почати виконувати свої прямі обов'язки зараз практично не можливо. Для цього потрібні відповідні законодавчі зміни.

«Як показує практика, НАЗК не може працювати «без начальника». Принцип колегіальності в наших держструктурах розуміють якось неправильно. Знову ж, беруть приклад з народних депутатів, судячи з усього.

Думаю, закон доведеться змінювати, щоб дати більше повноважень главі НАЗК, яка зараз, по суті, взагалі не може ніяк вплинути на своїх підлеглих навіть на рівні трудової дисципліни. При цьому, можливість реального впливу на цей орган потрібно дати ще і громадськості» - наполягає Олександр Федоренко.

Позиція НАЗК

Протилежне бачення проблеми висловила глава НАЗК Наталія Корчак. За її словами, орган працює «як годинник», а всі можливі зміни в законодавстві - тільки зіграють на руку українській корупції.

«Розуміючи, той суспільний резонанс, який виник останнім часом навколо окремих напрямків діяльності Національного агентства, стало зрозуміло, що тільки експертний висновок щодо нашої діяльності зможе довести безпідставність усіx закидів на адресу нашого органу.

Саме тому 3 квітня цього року до Верховної Ради України, як єдиного органу, якому за законом підконтрольне і підзвітне агентство, було направлено звернення з проханням організувати проведення незалежного зовнішнього оцінювання (міжнародного аудиту) ефективності функціонування НАЗК і роботи реєстру е-декларацій.

Переконана, що до висновків незалежного міжнародного аудиту, прийняття будь-яких змін в Закон (ред .: мається на увазі Закон «Про Запобігання Корупції») в частині НАЗК буде передчасним і недалекоглядним. Цілком ймовірно, що такі дії можуть поставити агентство в пряму залежність від тих органів і структур, які сьогодні не зацікавлені в нашій діяльності» - стверджує Корчак.

Репутаційні ризики

Як би там не було, але якщо залишити поза увагою факт того, що українські чиновники продовжують збагачуватися і не несуть за це жодної відповідальності, в антикорупційному законодавстві України все-таки існує один маленький позитивний момент. Завдяки фінансовому тиску міжнародного співтовариства, наші громадяни нарешті на власні очі побачили ті астрономічні суми, які має наш уряд. Можливо, хоч це змусить українців, коли вони в наступний раз перетворяться на виборців, замислитися над тим, за кого віддати свій голос.