Ще в 2015 році нинішній склад Верховної Ради прийняв закон №1674, який скасував мито на ввезення в Україну електромобілів. Щоб було зрозуміло, до цього, воно становило 8% від вартості автомобіля. Щоправда, на нього ще й ПДВ накидали, що в підсумку, підвищувало ставку до 10%.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяОдним словом, судячи з усього, за задумами уряду, після того, як цієї державної «націнки» не стало, українці повинні були масово почати купувати вже дешеві електрокари. І дійсно, продажі цього засобу пересування в 2015 році зросли на 400% (в порівнянні з 2014 - роком, коли почалося АТО). Щоправда, коли дізнаєшся, що ці 400% - це всього 231 автомобіль, починаєш потроху замислюватися про суттєвість таких «перемог».
Кручу-верчу, заплутати хочу
Власне, з цих початкових маніпуляцій зі статистикою й починається наш невеликий екскурс в історію декларування «перемог» на електромобільному фронті нашої країни. Наприклад, чергова статистика за 2016 рік показала, що український ринок електрокарів виріс ну просто до небувалих висот - 1500 нових і б/в електромобілів знайшли своїх власників (за іншими даними - близько 1700 одиниць).
При цьому, наголошується, що беззаперечним лідером ринку став Nissan Leaf. Цікаво, що вартість такого придбання, навіть за умови скасованих мит, перевищує 600.000 гривень.
Майже світовий лідер
Цікаво, що внаслідок таких «семимильних» темпів зростання, наша країна посіла п'яте місце в світовому рейтингу з розвитку електромобілів, поступившись лише Китаю, Норвегії, Швеції та Ісландії. При цьому, ми, як не дивно, обійшли США, Південну Корею, Японію, Францію і Нідерланди.
Щоправда, коли починаєш розуміти, що рейтинг був складений на основі суми балів, отриманих за такими критеріями, як темпи росту продажів, частка електромобілів на ринку країни, темпи розвитку відповідної інфраструктури, дотації, пільги і законодавча підтримка з боку уряду, стає зрозуміло, що звання «кращих» ми знову-таки отримали не просто так. Наприклад, якби в 2015 році в Україні був проданий лише один електрокар, а в 2016 році 10, за показником зростання ринку ми б явно були на першому місці зі своєю 1000%.
Підтримка «по-правительськи»
Приблизно така ж ситуація спостерігається і щодо всіх інших критеріїв оцінки, крім хіба-що частки електромобілів на ринку країни, яка, хоч як не крути, залишається захмарно низькою.
Наприклад, що стосується урядової підтримки, Україна, в особі міністра інфраструктури Володимира Омеляна, декларує ну просто-таки райські умови для процвітання ринку електромобілів.
Так нещодавно, цей чиновник зробив ряд гучних заяв, які, на жаль, при ближчому розгляді є настільки ж життєстверджуючими, як приклади з «шаленим» ростом ринку електрокарів. Зупинимося на них детальніше.
40% знижки
Напевно, найгучнішою серед заяв Омеляна була обіцянка на 40% знизити вартість електромобілів в нашій країні. За рахунок чого міністр планує це зробити, запитаєте ви. Все просто - за рахунок скасування ПДВ, реєстраційного збору та сплати акцизу. При цьому, варто зазначити, що як саме чиновник нарахував відповідні 40% - не до кінця зрозуміло. У нас чомусь вийшло менше 30%.
Але це навіть не головне. Наше питання полягає в основному в тому, з якої причини Володимир Омелян вважає, що саме електрокари гідні скасування сплати за них ПДВ. Грубо кажучи, мотивуючи все тією ж турботою про екологію або простих українців, можна цілком скасувати сплату ПДВ при купівлі або ввезенні фруктів, таких корисних для людського організму. А якщо подивитися ще ширше, то і зовсім можна вимагати скасувати цей податок з огляду на те, що він робить дорожчою на 20% вартість будь-якого продукту. Щоправда, цього явно не витримає бюджет країни. Але, кому яке діло, коли під кабінетом у тебе стоять саме імпортери електромобілів.
Закони та проекти
При цьому, за словами все того ж міністра, дати народові на 40% дешевший електромобіль не можливо не прийнявши законопроект, розроблений міністерством і фахівцями ринку.
Коли читаєш слова про те, що щось було розроблено таким колективом, починаєш мимоволі чекати, що це якийсь істотний документ, над яким хтось дійсно потрудився. Проте, коли бачиш результат цієї роботи, стає зрозуміло, яких «нелюдських зусиль» коштувала «титанічна робота» колективу його авторів.
Як би там не було, на даний момент у Верховній Раді зареєстровано 2 практично ідентичних «альтернативні» законопроекти, покликані врегулювати «дисконт» на законодавчому рівні.
Перший - №5494 від 06.12.2016, вміщується на аркуші формату А4. Другий - №5494-1 від 20.12.2016, займає майже 2 сторінки.
При цьому, перша половина проекту №5494-1 - дублює повний текст свого побратима №5494 в тому числі і в тій частині, яка говорить про звільнення від сплати ПДВ таксистів, які використовують електромобілі і вносить подібні зміни в умови надання послуг лізингу та оренди еко-транспорту. Очевидно, ця зміна, підноситься все в тому ж ключі стимулювання розвитку ринку.
Крім того, №5494-1, якщо його приймуть, дуже непогано заощадить кошти тих приватних осіб, хто по ідеї повинен був би розвивати інфраструктуру для електрокарів. Ось, наприклад, відомий всім бренд Тесла, щоб набрати популярність і бути затребуваним і зручним для своїх споживачів (як і годиться приватній фірмі, яка піклується про прибуток від продажу своєї продукції - автомобілів) за свій рахунок будував мережу заправок для електрокарів.
В Україні, ясна річ, ніхто не захоче витрачати «зайвого». Дійсно, адже набагато простіше зобов'язати (за допомогою закону) власників вже існуючих парковок встановити пристрої для зарядки електрокарів. І якщо, наприклад, з приватниками така задумка може «не пройти», комунальні парковки - цілком можуть дозволити собі створити відсутню інфраструктуру за рахунок міського бюджету.
Все для людей
До речі, заправки, для поліпшення продажу електрокарів, будуватимуть не тільки за рахунок міськбюджетів. За словами Омеляна, очевидно, за рахунок бюджету України Міністерство інфраструктури планує в поточному році закупити і встановити близько 40 зарядних станцій. В першу чергу ними обладнають міжнародні аеропорти (Бориспіль і Львів). Після чого, куплені за бюджетні кошти активи, міністерство «розраховує передати на баланс комерційним організаціям».
Ось і виходить, що в сухому залишку ми маємо таку вже звичну картину. Уряд вчергове хоче зазирнути до кишені звичайних українців, відрахувавши з їх сімейного бюджету кругленьку суму на розвиток, ймовірно, афілійованого бізнесу. При цьому, він всіма методами намагається показати, що робить все це тому, що ми самі цього дуже хочемо. А, щоб остаточно заплутати слід, ще й підносить всю ситуацію під соусом великих перемог в ім'я «європейської мрії» і «турботи про навколишнє середовище». Перемог, які до того ж ще й не здійснилися. Потрібно віддати їм належне, так маніпулювати громадською думкою, вміє далеко не кожен аферист.
