Один з членів правління «Укрзалізниці» організував масштабні махінації, щоб уникнути виплати аліментів. Приховування реальних доходів, обман і підкуп суддів, «чистка» декларації - всі ці методи задіяні, щоб обмежити підтримки власної дитини.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяСпівробітники «УЗ», що на підприємстві відповідають за своєчасну сплату аліментів, обурені поведінкою одного з керівників підприємства. Мова йде про члена правління ПАТ «Укрзалізниця» Сергія Михальчука. Чиновник пішов з сім'ї, коли його дочки не було і трьох років. І вже більше 10 років він бореться за те, щоб не виконувати вимоги по аліментах, повідомляє "Багнет".
Спочатку закон, як і належить, був на боці матері і дитини. 7 листопада 2007 заочним рішенням Кіровського районного суду р. Дніпропетровська був задоволений позов Світлани Михальчук до Сергію Михальчуку про стягнення аліментів на утримання спільної дочки Єлизавети Михальчук (22 квітня 2004 року народження). Суд постановив щомісяця стягувати з батька 1/4 від усіх видів його доходу до повноліття дитини.
Однак Сергій Михальчук був сумлінним платником аліментів. Хоча його посади і доходи підвищувалися, рівень виплат не зростав пропорційно до них. У 2015 році Кіровський ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції навіть оголосив у розшук його майно.
У травні 2017 року через свого представника Сергій Михальчук подав заяву в Кіровський районний суд Дніпропетровська про перегляд заочного рішення від 07.11.2007 року. Підстава названо абсурдне: Михальчук, нібито, про заочне рішення суду 2007 року не знав, тому вимагає зменшення розміру аліментів. Суддя Сергій Єдаменко підіграв йому, скасувавши рішення 2007 року і призначивши новий судовий розгляд. Про мотивації судді не важко здогадатися.
Мета цих махінацій очевидна - уникнути сплати аліментів у повному обсязі. Адже в період з листопада 2007 року по травень 2017 року було сплачено аліментів на суму 260 239, 92 грн. Але ця сума не відповідає рівню доходів топ-чиновника. Як з'ясувалося, заробітна плата пана Михальчука за цей період склала 5 579 455 грн., а інші доходи - 38 864 грн. Це зафіксовано в документах, які були зібрані в місцях, де працював Сергій Михальчук, і які є в матеріалах справи.
Виходячи з рішення суду, яким Михальчука зобов'язали платити чверть всіх доходів на утримання дитини, за період з листопада 2007 року і до моменту скасування заочного рішення в травні 2017 року - недоплата становить 1 144 339, 85 грн.
Під час нового судового засідання Світлана Михальчук просила стягнути з колишнього чоловіка виявлену недоплату. Представник Сергія Михальчука просив призначити аліменти в розмірі 7200 грн. щомісяця, а за минулий час здійснювати розрахунок їх розмірів, виходячи з прожиткового мінімуму.
25 жовтня 2017 Кіровський районний суд міста Дніпропетровська в особі судді Сергія Едаменко виніс рішення на користь несумлінного батька і призначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі 7200 грн. До уваги не взято, що Сергій Михальчук має регулярний дохід, а саме заробітну плату на державному підприємстві ПАТ «Укрзалізниця». Цим суд порушив статтю 184 Сімейного Кодексу України, де визначено, що призначення аліментів у твердій грошовій сумі відбувається тільки при нерегулярному, мінливому доході платника. Крім того, рішення суду порушує Конвенцію про права дитини від 20 листопада 1989 (ратифіковану постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року), де зазначено, що в подібних справах першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Що стосується недоїмки в розмірі понад 1,1 млн грн. - суддя Едаменко вирішив порахувати доходи Михальчука тільки на підставі податкових даних і не брати до уваги зібрані довідки про реальні доходи. Таким чином, суд визначив недоплату лише в розмірі 33,9 тис. Грн., Сто абсолютно не сходиться з реальними цифрами.
Цікаво, що представлена в 2016 році декларацію про доходи Сергія Дмитровича Михальчука дивним чином «збідніла» вже в 2017 році ... На що тільки не піде чиновник, щоб не надавати кошти власній дитині.
Напевно, закономірно, що з ростом добробуту цього топ-чиновника «УЗ», він став підозрюваним у кримінальному провадженні, є у вільному доступі по ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) КК. Що ж, можливо, вітчизняна Феміда буде більш відповідальною в цьому розслідуванні, ніж в справі про аліменти.