Діяльність українських суддів зазвичай оцінюють за так званим рейтингом доброчесності, але поступово вони навчилися підроблювати й його. Фактично найбільші бали отримують люди із досить сумнівною репутацією.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро це повідомляє Politeka.
За словами української правозахисниці Галини Чижик, яскравий приклад тому – суддя Вищого господарського суду Лариса Рогач. Саме вона свого часу посприяла в отриманні земельних ділянок у столиці відомим олігархам, проте посади її ніхто так і не позбавив.
“Зрада – це коли в Алли Лесько, завдяки якій суддя Майдану Віктор Кицюк залишився на посаді, за доброчесність і етику з 500 можливих балів щонайменше 352, а суддя-викривач Сергій Бондаренко, який пішов проти системи, вкінці рейтингового списку. Зрада – це коли суддя В’ячеслав Наставний, який ухвалював політичне рішення у справі Луценка, в рейтингу на 2 місці, а правозахисник Олег Левицький до прохідної частини рейтингу не потрапив”, – додала вона.
Найбільше таких випадків помічено в адміністративній колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів: три десятки рекомендованих кандидатів, дев'ятеро із яких, на думку громадської ради експертів, нічого спільного із поняттям доброчесноті не мають.
Як повідомляв портал "Знай.ua", викрито махінації українських суддів зі службовим житлом.
СохранитьСохранить