Наночастинки iз золота виявилися ефективними в якості засобу лікування онкології передміхурової залози. 

За словами команди експертів з Наукового центру охорони здоров'я Техаського університету, нанотехнологічний метод позбавлен побічних ефектів, повідомляє Medical News Today.

Справа в тому, що рак передміхурової залози виліковний, однак вимагає втручання на ранніх стадіях. Тим не менше нинішні методи лікування супроводжуються побічними ефектами, які знижую якість життя.

Варіанти лікування включають променеву терапію, хіміотерапію, кріотерапію і радикальну простатектомію, яка полягає у видаленні всієї передміхурової залози і деяких навколишніх тканин.

"Золота" терапія використовує наночастинки, що складаються з невеликих шарів кварцового скла у формі кулі. Дуже тонкий шар золота покриває кожну сферу.

Наночастинки знаходять ракові клітини і нападають на них. За допомогою лазера дослідники змушують їх вібрувати і пульсувати при екстремальних температурах, що вбиває ракові тканини.

При цьому навколишня здорова тканина, включаючи життєво важливі нерви і сечовий сфінктер, залишається незачепленою. Таким чином пацієнт захищений від небезпеки виникнення нетримання сечі або імпотенції. 

Доктор Стівен Кенфілд (Steven Canfield), що керував дослідженням, стверджує, що перший доброволець, який погодився на цю операцію, через тиждень зміг кататися на велосипеді.

Золоті наночастинки винайшла завідуюча Лабораторією нанофотоніки Райского університету Наомі Халас (Naomi Halas).

Доктор Кенфілд зрозумів, що наночастинки володіють реальним потенціалом, і тісно співпрацював з Халасом, щоб довести її винахід до клінічних випробувань.

Дослідники мають намір протестувати "золотий" метод більш у машстабных умовах і сподіваються, що цей спосіб дозволить вилікувати онкологію передміхурової залози.

Нагадаємо, мужчины, які страждають від запалення кишечника, в п'ять разів частіше хворіють на рак простати. 

Як повідомляв портал "Знай.uа"любителі фастфуду частіше за інших страждають від депресії.

Також "Знай.uа" писав, що люди, які страждають від псоріазу, два рази частіше піддаються ризику розвитку певних захворювань кишечника.