Блок Петра Порошенка веде на вибори половину від нинішнього складу своєї фракції в Київраді. Журналісти підрахували, що частина цієї групи хронічними ухиляються від роботи, а частина - не склала ні одного депутатського запиту. Решта ж відзначилися приховуванням своїх доходів - згідно їх деклараціям, вони не заробили ні копійки або не мають постійного житла. Жебраки, ледарі та брехуни - приблизно так виглядає список найсерйозніших на сьогодні шукачів депутатського щастя. Під егідою мера Кличко і Президента Порошенко крокують представники "УДАРа-" Солідарності "за мандатами, і немає їм діла до того, що думають про них виборці. Про те, чому по фракції БПП все так сумно, ми розмовляємо з лідером руху "РУХ ЗА РЕФОРМИ" Сергієм Думчевим.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися- Сергію, якісь дивні відбуваються речі. На Одещині балотуються Саша Боровик і Маша Гайдар, причому Маша йде в депутати, а Саша - в мери Одеси. Альтернатива Ківалову - це, звичайно, добре, але невже не знайшлося претендентів не з числа "іноземних фахівців"? У Києві ж інша картина - Блок Порошенко, або, інакше кажучи, тандем "Солідарності" та УДАРу, протягує у владу старі кадри. А можна так, щоб особи були нові, але не настільки, як Маша Гайдар?
- Питання, яке ви задаєте, складне і багатогранне. Його можна переформулювати і запитати себе, чому після стількох Майданів в Україні не відбувається якісної зміни політичної еліти? Це - окрема тема для розмови, так що зараз я зазначу тільки те, що багато в чому винна і сформована виборча система. Вона призводить до влади не пасіонаріїв, а мільйонерів, а останніх не так і багато. Звідси і круговорот одних і тих же осіб, які заявили про себе на політичній сцені. Більше того, мова не просто про багатих людей, мова про тих, хто поєднує фінансову спроможність і владу. Тобто про олігархів.
- Не знаю, чи можна вважати Кличко олігархом, хоча обидві складові цього поняття на обличчя. Знаю тільки, що пенсіонери Києва отримали "листи щастя", де йдеться про перерахування їм на горезвісну Картку киянина 100 гривень. Але і це ще не кінець історії. Усіх їх ще й обдзвонили з мерії, уточнивши, чи знають вони про матеріальну допомогу від Кличка ...
- Дуже можливо, що багатьох літніх людей така "турбота" підштовхне знову проголосувати за чинного градоначальника. І це якраз буде чудовою ілюстрацією до нашого з вами розмови. Крізь ряди таких, як Кличко, складно пробитися тим, хто не має у своїх руках адмінресурсу, а також і солідних грошей.
Читайте також: "РУХ ЗА РЕФОРМИ": Влада боїться програти?!
- Але якщо у того, хто далекий від влади, буде конкурентоспроможна програма, він зможе перемогти?
- Можливо. Але потрібно бути готовим до того, що його агітаторів будуть бити, а друковану продукцію знищувати, як це було у "Руху за реформи". А міліція, природно, - не діяти. Ось вам перший прояв адмінресурсу. А друге - те, про яке говорили ви - прямий або опосередкований підкуп виборців. Він може бути замаскований під що завгодно, але з чинним міру, звичайно ж, найлегше відстебнути з бюджету енну суму і розкидати її на картки пенсіонерів. У такій ситуації звідки взятися новим особам, про які ви питали на початку інтерв'ю?
- Ви сказали, що багато в чому винна діюча виборча система. Чи вважаєте ви необхідним мінімізувати виборче право, залишивши у виборцях лише тих, хто платить податки, і виключивши таким чином пенсіонерів та студентів?
- Ні, я за збереження загального виборчого права. Критикуючи систему, я мав на увазі необхідність перейти на суто мажоритарну систему або на партійну (пропорційну) систему з дійсно відкритими списками, а не їх імітацією. У нас же поки що немає ні першого, ні другого.
- Тому позиції в списках заповнюються ким попало?
- Як раз не ким попало, а "потрібними" людьми. Тільки потрібно не Києву, а, скажімо так, "спискосоставителю". Або навіть не йому особисто, а комусь, з ним пов'язаному. Тому і йдуть у депутати грошові мішки, а ще - чиїсь куми, помічники, водії, "бойові подруги". Причому проскочити в числі "списочників" простіше, ніж самому працювати на окрузі. Ось так і потрапили в нинішній список БПП ті, хто ще рік тому був самовисуванців.
У їх числі - топ-менеджер "Епіцентру" Володимир Гончаров, медійник Дмитро Гордон, забудовник В'ячеслав Непоп і екс-ГАКовец Олександр Пабат. А ще - Артур Баленко, син власника мережі "Фуршет", який вже вдруге балотується від УДАРу, не будучи при цьому ані прибічником Кличко, ні прихильником Майдану (у всякому разі, так було за часів Революції Переваги, а зараз пан Баленко, мабуть, змінив орієнтири).
- Як може завзятий борець із забудовою (говорю про Кличка) брати в список забудовників? Це із серії "боротьба бджіл проти меду"?
- У забудовників як таких не криється корінь зла. У країнах, де поважають приватну власність, люди можуть займатися будь-яким не забороненим законом бізнесом. Зовсім інша справа, коли ці забудовники мало того, що мають лобістів у сфері влади, так і самі стають владою. Та ще й входять до складу земельної комісії Київради, яка приймає рішення про землевідведення. Преференції, одержувані ними чинності близькості до мера, мають чітке визначення у Кримінальному кодексі - зловживання службовим становищем.
Помножте це на відсутність Генерального плану розвитку міста і отримаєте в результаті повний свавілля. Непоп як директор "Житлоінвестбуд" отримує карт-бланш на примноження "прибуткових будинків" там, де йому заманеться. Те ж саме стосується й інших забудовників, що рвуться до Київради. Їх вже не зупинить ніяка влада, бо вони самі ця сама влада і є.
Читайте також: "РУХ ЗА РЕФОРМИ": Кличко довів столицю до неминучого дефолту
- Забудовники - це, врешті-решт, бізнес, гроші, тобто тут меркантильний інтерес партійних лідерів зрозумілий. Але як бути з колишніми помічниками депутатів? Їх теж чимало в списках.
- Так, це відомий "соціальний ліфт" - один з небагатьох, можливих в нашому суспільстві. На мій превеликий жаль. Спочатку Ім'ярек стає депутатом, потім обростає обслугою - секретарями, помічниками, масажистами, ким завгодно, а потім - на наступних виборах - ці люди й самі балотуються у владу. Ви запитали, навіщо потрібні помічники? Для створення власної команди, або, точніше, для формування більшості, голосуючого за потрібні рішення.
Цікаво, що Олександр Третьяков, один з відомої когорти ющенківських "любих друзів", який неначе б мав амбіції йти в мери Києва і створив під цей проект громадську організацію "Ми - кияни", згорнув свою діяльність і відмовився від боротьби. Зате в списку БПП виявилося цілих вісім його помічників. Але й це не кінець історії. Крім Третьякова, своїх асистентів в Київраду ведуть ще 10 народних депутатів. Серед них є також помічники від трьох депутатів Народного фронту - Лілії Гриневич, Людмили Денисової та Олександра Присяжнюка.
- Які ще категорії претендентів депутатського крісла привернули вашу увагу?
- Ще в списках БПП є люди Черновецького. Наприклад, така цікава особистість, як Сергій Ганноха - обирався рік тому під брендом УДАРу. Його мати - пастор церкви Сандея Аделаджа. Не менш "зворушливий" і юний, але настирливий Олексій Окопний. Раніше він був помічником одного з депутатів Київради - Сергія Березенко. А Березенко потрапив в Київраду під прапорами Леоніда Черновецького, був його радником і очолював молодіжне крило Блоку Черновецького.
А ще в Київраду в 2014-му пройшов помічник депутата від Блоку Черновецького Віталія Лавриненка - Владислав Михайленко. Михайленко теж "ударовец" - був, є і буде, поки йому це вигідно. Не забуваємо і про те, що Михайленко вважають причетним до рейдерського захоплення книгарні "Сяйво". Крім колишніх представників "молодої команди" Черновецького, в списках БПП присутні і екс- "регіонали". Ну і, звичайно ж, Пабат, чий ДАК свого часу допоміг сформувати Леоніду Черновецькому слухняне йому більшість.
Читайте також: Мінфін повинен прибрати руку з горла підприємців - Сергій Думчев, "РУХ ЗА РЕФОРМИ"
- Але ж формувати подібні списки і нерозумно, і нераціонально. Повинно ж почуття самозбереження підказати панові Кличко, що краще не провокувати громадську думку?
- Так, дійсно, список БПП на місцеві вибори-2015 виглядає досить ганебно, як "погано забуте старе". Чому члени блоку йдуть на подібний крок? Тут багато причин. І неповага до виборця, то є впевненість в тому, що його можна купити, обвести навколо пальця, приспати пильність. І впевненість в тому, що все зійде і так - більшість знову проголосує за Кличка, а значить, і за всіх тих, кого він тягне за собою на буксирі. І недалекоглядність, виражена в бажанні урвати свій шматок влади тут і зараз, а що буде через рік - нікого не хвилює.
Крім того, ви сказали про те, що влада чинить "нерозумно", а звідки, власне кажучи, переконаність, що в оточенні Кличка - одні нобелівські лауреати? Люди, які так бездарно використовують свій ресурс і шанс, даний виборцем, виключно дурні. І вже немає надії, що ця ситуація коли-небудь виправиться.
