Україна передасть Інституту національної пам'яті Польщі тисячі документів з архівів на тему так званої польської операції НКВС. У понеділок, 26 березня, у Варшаві відбудеться підписання договорів у цій справі.

Про це повідомляє Польське радіо.

Завдяки цим документам можна буде дізнатися тисячі прізвищ убитих поляків, а також протоколи їхніх допитів, обвинувальні акти і смертні вироки, сподіваються в Інституті національної пам'яті Польщі.

Очікується, що в урочистому підписанні документів візьме участь президент ІНП Польщі Ярослав Шарек і директор Державного архіву Одеської області Лілія Білоусова, її колега з Вінниці Юрій Легун і глава Держархіву Хмельницької області Володимир Байдич.

В ІНП Польщі сподіваються, що завдяки цим документам можна буде дізнатися, перш за все, тисячі прізвищ убитих поляків, а також протоколи їхніх допитів, обвинувальні акти і смертні вироки.

За словами Шарека, ця ініціатива - великий успіх Інституту національної пам'яті. Як наголосив голова ІНП, незважаючи на важкі відносини з Україною з інших питань, в науковій сфері ці відносини тривають і розвиваються.

Популярні новини зараз

Розлучена Соломія Вітвіцька втекла від депресії під камеру: шалена амазонка

Соломія Вітвіцька з Марічкою Падалко у вечірніх сукнях зачарували Україну: феї, а не жінки

Розлучену Аліну Гросу помітили в компанії 71-річного "байкера": "Знаю його 21 рік"

Вагітна дружина Віктора Павліка Реп'яхова жорстко відповіла на непрохані поради: "Кожен відповідає за себе"

Показати ще

Зазначено, що завдання проекту - оцифрування архівних документів з фондів українських архівів політичних репресій проти поляків на території сучасної України в першій половині 20 століття.

Варто відзначити, що заступник голови польського Міністерства закордонних справ Бартош Цихоцький заявив, що люди, яких в Польщі відверто вважають злочинцями, Україна всіляко намагається зробити героями.

Як приклад він згадав історію, коли польська медсестра порвала документи українки, побачивши прописку на вулиці Бандери. Дипломат натякнув, що побічно в цьому винна політика української влади.

"Це прикрий випадок, проте я хотів би заступитися - ми не знаємо про сімейну історію цієї людини, можливо, його родичі були вбиті послідовниками Бандери. Звичайно, і українська дівчина ні в чому не винна - мало хто на якій вулиці прописаний? Але це показує, що героїзація Україною людей, яких ми вважаємо злочинцями, продовжує отруювати наші стосунки", - заявив політик.

У той же час Цихоцький підкреслив, що Польща не претендує вирішувати, "чиїми іменами будуть названі вулиці українських міст".

Крім того наразі вже відомо, що 19 березня у польському місті Радомско мав відбутися мітинг в пам'ять жертв Голокосту. Мер ізраїльського міста-побратима Кір'ят Бялік Елі Дукорські мав виступити на цій події перед польськими та ізраїльським школярами та студентами. Його промову, яку він відправив на переклад, польська сторона вирішила піддати рецензії. Через це всю церемонію було скасовано.

Окрім того, поляки почали вимагати, щоб він не вказував про 200 тисяч євреїв, які були вбити під час Голокосту саме поляками. Хоча у цьому випадку Елі Дукорські теж опирався на свідчення мешканки Кір'ят Бялік Люби Таублер, яка народилася у Польщі, а вся її родина була вбита місцевими мешканцями.

США, ОБСЄ та Ізраїль розкритикували польський законопроект про "бандерівську ідеологію".

Нагадаємо, раніше портал "Знай.ua" повідомляв, що Путін отримав красномовний меседж із Польщі.