27 січня 2015 року Верховна Рада України визнала Російську Федерацію агресором. Війна почалася з 2014-го року, коли був анексований півострів Крим і почалася антитерористична операція в Донецькій і Луганській областях.

А якщо сусіди агресори - то вести бізнес там, отримувати прибуток і т.д. - вже злочин. Але, немає такого злочину, на який не піде капітал заради прибутку.

Приклад? За перший квартал 2017 року, Україна вже переправила  до Росії товарів на 935 млн. Дол. Це на 44% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Бізнес, який наближений до української влади, продовжує торгувати з Росією, користуючись тим, що розірвати економічні відносини України з агресором поки не може. Про це пише видання "Українська стіна"

Риба гниє з голови

Вести і розвивати бізнес в Росії законом не заборонено. А ось вести підприємницьку діяльність на окупованих територіях - це вже карається і може мати наслідки. Тому бізнесмени і депутати перестраховуються. Якщо бізнес все-таки діє, то його ведуть зазвичай родичі - адже в деклараціях вказують свої доходи, чоловіків, жінок і дітей. А ось батьків, тіток, дядьків і численних племінників можна і приховати. Варто нагадати, що згідно з українським законодавством, депутати не мають права займатися бізнесом зовсім. Тут на виручку прийдуть офшорні компанії та венчурні фонди.

«Як це не сумно, але українські підприємці торгують з Росією. Зокрема, це бізнес, який близький до влади. Від такої торгівлі ми можемо повністю відмовитися. Але тоді розвалиться наша економіка. Тому змінити поки нічого не можемо. У деяких сферах наші компанії повинні конкурувати з великими європейськими компаніями. Це неможливо. На поступки нам не підуть.Доведеться закрити заводи. Зрештою, війна війною, а бізнес за розкладом.Тому з усіх експортерів в Україні РФ на першому місці», - розповів економіст Олександр Охріменко.

Як відомо, риба гниє з голови. Російський бізнес Президента України Петра Порошенка вже встиг стати притчею, як і нещаслива липецька кондитерська фабрика «Рошен».

Порошенко не раз клятвено обіцяв продати цей завод, адже він перебуває  на території «країни-агресора», але це виявилися порожні обіцянки.Президент завчив одну і ту ж фразу і нею  відповідає всім на поставлене запитання, він щосили намагається знайти покупця, але бажаючих поки немає. І навіть передав управління фабрикою в траст, а останнім часом поширюються чутки, що липецька фабрика згортає свої потужності. Так чи інакше, але за три роки війни кінцевий бенефіціар отримував прибуток з цукерок, вироблених в Росії, і навіть сплачував податки.

Російські журналісти стверджують, що Липецька фабрика - не єдиний актив українського Президента. Так, дніпропетровський акумуляторний холдинг ISTA, який належить Порошенку, є основним постачальником акумуляторів для автомобілів Renault, які випускає російський «АвтоВАЗ».

Крім того, близькі до Порошенка структури продають в Росії китайські автомобілі марки JAC, що збираються на черкеському заводі Derways. Також Порошенко належить невелике підприємство «Крохмалопродукти», яке в 2014 році змінило українську адресу знову-таки на туманний офшор.Подейкують в Росії і про будівництво нових потужностей «Рошен» в Калузькій області.

Загалом, задуматися є над чим.

І якщо сам Президент спокійно набиває кишені в Росії, то чому б і депутатам не дотримуватися такого прикладу?

Бізнес бізнесу різниця

У багатьох депутатів, бізнесменів і олігархів України є бізнес на території Російської Федерації. І як би вони не намагалися це приховати, щоб не псувати собі репутацію «справжніх патріотів», але у них не завжди виходить.

Українська мережа гіпермаркетів «Епіцентр», дітище народного депутата України і його дружини - екс-секретаря Київради Галини Гереги. Депутат Олександр Герега стверджує, що його бізнес в Криму не функціонує зараз.  Але сімейний бізнес і зараз працює в Криму незважаючи на всілякі заборони.Хоча і гендиректор ТОВ «Епіцентр К» Петро Михайлишин, стверджує, що робота зупинилася ще в 2014 році. 

«Змушений повідомити, що на превеликий жаль, поки Крим відійшов від України, ми зупинили роботу«Епіцентру». Ми здаємо приміщення, адже вони належать нам, в оренду операційній  компанії, яка здійснює торговельну діяльність. Там навіть немає нашої вивіски, приміщення взяв в оренду гіпермаркет «Новацентр», - сказав Михайлишин в грудні 2014 року.

Цікаво, те що на чеку гіпермаркету вказана дата реєстрації «Новацентр» - 2014 рік. Не складно здогадатися, що це звичайна схема прикриття бізнесу.

Нардеп Роман Мацола разом з братом Андрієм успішно ведуть бізнес на території РФ, розвиваючи там торгову марку «Перша приватна броварня».Український бізнесмен Станіслав Войтович має молокопереробні фірми в Україні, і в Росії з успіхом розвиває торгову марку «Тульчинка ру».

Представник "Оппоблоку" Юрій Солод має в Москві підприємство "Собор-СМ". Дружина Солода, депутат Наталія Королевська цю інформацію спростовує.
Аркадій Корнацький в 2005 році став громадянином України, відмовившись від російського громадянства. У політичній біографії Корнацького є епізоди співпраці з політиками Росії - він балотувався в Державну Думу в РФ в 1999 році від блоку Лужкова-Примакова «Отечество-Вся Росія», причому, рекомендував його до списку кандидатів кадровий розвідник Євген Примаков.

У ЗМІ неодноразово говорили про те, що народний депутат від БПП Аркадій Корнацький продовжує бути співзасновником разом зі своїми родичами ряду підприємств і фірм в Російській Федерації - ЗАТ «Гідросан», КІЗ «Горки-88», ДПК «Жубково», ТОВ «Земля і будинок », ПК« ТПФ «Каскад», ВАТ «Швидкісні платні автомобільні дороги», ТОВ «Згода», ОСПК «Тиша», ОСПК «Торопенко».

У 2015 році коли Крим вже був анексований, Аркадій Корнацький зареєстрував в Криму селянсько-фермерське господарство «Чорноморське» і оформив його на свого сина, який є штатним співробітником Міністерства закордонних справ Російської Федерації - Павла Корнацького.


Кримські коріння

Крим - це взагалі окрема тема.

Нардеп Максим Єфімов успішно веде бізнес в Криму, перереєструвавши в 2015 році своє підприємство «Домкримстрой».

Працює в Криму і бізнес українського курячого короля Юрія Косюка - птахоферми «Дружба народів Нова» та «Кримська фруктова компанія» годують ягодами, фруктами і курчатами  кримчан і росіян.

Як? - запитає досвідчений читач. Просто кримські компанії, а також українські компанії Косюка «Миронівський хлібопродукт» та «Наша ряба» входять в кіпрську офшорну компанію. Так що на всі запити спецслужб - кінцеві бенефіціари сидять далеко в офшорах.

Народний депутат України Олександр Онищенко почав бізнес в Криму після приєднання Криму до Росії. Підконтрольна нардепу компанія «Пласт» розробляє спільно з українськими залишками «Черногорнефтегаза» єдине віддане Кримом Україні родовище газу Стрілецьке. 

Має бізнес у Криму нардеп Лідія Котеляк - її чоловік Валерій володіє готелем в Ялті, а син володіє підприємством з переробки риби в селі Щолкіно ТОВ «Азовський бриз».

Брат українського олігарха Вадима Новинського володіє «Балаклавським рудоуправлінням» (м.Севастополь) через кіпрський офшор.

Ринату Ахметову в Криму належать санаторій «Ай-Даніль» під Гурзуфом, дворянський маєток «Кучук-Кой» і сільськогосподарська компанія «Ілліч-Агро Крим». Всіма своїми володіннями Ахметов користується також через офшорні компанії.

Також в Криму продовжує функціонувати «Кримський содовий завод» і «Кримський титан» під керівництвом українського бізнесмена Дмитра Фірташа. Фірташ просто передав в оренду свої заводи російській  ТОВ «Титанові інвестиції».

Війна бізнесу не перешкода

Не відстають від олігархів і нардепів чиновники і бізнесмени рангом нижче.
Андрій Кисловський, депутат міськради Одеси з фракції «Довіряй справам» і заступник воєнкома Приморського району Одеси, так само є співвласником дельфінарію «Немо» в Одесі. Кисловський володіє мережею дельфінаріїв не тільки в Україні, а й за кордоном, в тому числі в РФ і окупованому Криму, а також готелів, фітнес-центрів, спа-салонів. Капітал фірми досить великий, але в офіційній декларації Кисловський вважав за краще про це не розповідати.

Після анексії Криму бізнес у Кисловського там не пішов. Його дельфінарії були всі закриті.

«На мене тиснуть. Особливо на ветеринарну службу Криму та екологічні служби про вилучення у мене всіх тварин, в тому числі, рідкісних, на користь третіх осіб, які мають відношення до уряду республіки Крим», - скаржився в минулому році Кисловський.

Тепер ясно, що депутат зумів домовитися, так як дельфінарії «Немо» працюють в Алушті та Феодосії. А ось в Судаку, відвідувачам приносять вибачення за незручності. Так як дельфінарій закритий.

Дельфінарії Кисловського так само успішно працюють в Нижньому Новгороді, Джугбі, Витязево і інших містах Росії. Про що розповідає офіційна сторінці компанії. У Донецьку так само був дельфінарій «Немо». Зараз він закритий.Напевно не так просто домовитися з місцевою владою. У Реєстрі підприємців, зазначено що донецькі дельфінарії, належать ТОВ «Нерум» і зареєстровані на родичку Кисловського, Раїсу Кисловську.

Начальник Південного регіонального управління державної прикордонної служби України Сергій Косик під час анексії Криму, як чесний чиновник, перебрався на материкову Україну.

Весь бізнес який був у нього в Криму був записаний на дружину Косик Ніну Володимирівну, вона вказана у нього в декларації. Зокрема на дружину записано житловий будинок в селі Привітне, під Алуштою (раніше Косик був начальником прикордонної застави в цьому селі), а насправді це готель на березі моря, який не припиняв працювати з 2014 року.

«Дружина контролює  бізнес, регулярно приїжджає до Криму, де спокійно живе в Севастополі, збирає налом виручку і відвозить чоловікові, на кордоні хто огляне дружину генерала? До речі Косик чому не заявив про наявність у дружини російського паспорта і ведення бізнесу в Криму? Це ж порушення законодавства   України, покарання,  звільнення? До речі рік тому бізнес Косика продали, швидше за все фіктивно, прізвище в договорі співзвучне з колишнім підлеглим, який служив в Криму, суму продажу оцінили в 16 млн. Рублів! При цьому в документах це не будинок і не готель, а розважальний 5 поверховий торговий комплекс», - пише в соціальних мережах кримський активіст Олександр Таліпов і додає скріни.

Схоже пристрасті вщухли, депутати спокійно ведуть бізнес з сусідньою країною, відповідно і бізнес українських підприємців набирає обертів. За минулий рік товарообіг між двома країнами збільшився на 74,1%. За два місяці тільки цього року експорт з України в Росію виріс на 54,4%

«Можна сказати все тихо зараз. Ці пару років, багато хто боявся відкрито говорити про торгівлю, відпочинок, навіть родичів в Росії, зараз тихо і спокійно.Поступово все налагоджується. Не знаю з чим це пов'язано, швидше за все, звичайний бізнес рівняється на бізнес верхівки, банально, але це так. На сьогоднішній день багато вітчизняних виробників середньої руки, які в останні пару років просто боялися шукати торгових партнерів в Росії, ризикнули і у них вийшло. Експорт в РФ буде зростати. Але ситуація може змінитися в будь-який момент. Немає гарантії, що не введуть якісь чергові мита і на всі прогнози можна буде поставити хрест», - зазначає Охріменко.